Розділ «Герман Брох Смерть Верґілія»

Пристрасть і власности сильна жадоба. Тоді-то авзонське

Плем’я й сіканські народи прийшли сюди, й часто зміняла

Назву Сатурна земля. І настали царі, між якими

Тибріс жорстокий, безмірного росту, що річку від нього

Іменем Тибр ми пізніше, усі італійці, назвали.

Справжню, стару свою назву утратила Альбула-річка.

В час той, як прогнаний із батьківщини, по морю я їхав,

Доля всесильна й судьба неминуча мене посадили

В цих ось краях, та бог Аполлон і накази жахливі

Матері — німфи Карменти — мене завели у ці землі».

Ледве сказав це, йде далі й показує вівтар і браму,

Що Карментальською, кажуть, назвали вже римляни здавна,

З шани до німфи Карменти, що долю віщує і перша

Те провістила нам, що енеади великим народом

Будуть і що Паллантей також містом уславленим стане.

Далі великий показує гай, що притулок із нього

Ромул завзятий зробив, і ще далі Луперкал у тіні

Скелі холодної, що парасійським звичаєм назвали

Йменням Лікейського Пана. І гай Аргілету святого

Теж показав, і місце, де гостя із Аргоса вбито.