Розділ «Частина друга»

– Дозволь, я… – почав був Симон, але Фредрік уже просунув кредитну картку в платіжний термінал, поданий кельнером, і натиснув потрібні клавіші.

– Було дуже приємно побачитися, і мені щиро жаль, що не в змозі був тобі допомогти, – сказав Фредрік, коли офіціант пішов, і Симон відчував, що тиск на сидіння Фредрікового стільця вже зменшується.

– Ти читав учора про вбивство Іверсен?

– О Боже! Звісно, читав.

Фредрік скрушно похитав головою, зняв окуляри і протер очі.

– Івер Іверсен був одним з наших клієнтів. Яка трагедія!

– Я гадаю, він був твоїм клієнтом іще тоді, коли ти служив у поліції, в економічному.

– Перепрошую?

– Підозрюваним, я маю на увазі. Дуже прикро, що ти з твоєю кваліфікацією покинув команду. З тобою ми, можливо, зуміли б довести справу до суду. Операції з нерухомістю потребують надретельної ревізії – ми були одностайні щодо цього, Фредріку, ти не пам’ятаєш?

Фредрік знову надів сонцезахисні окуляри.

– Симоне, ти завжди грав за високими ставками.

Симон кивнув. Так, Фредрік знав причину, з якої Симон раптово змінив відділ.

– Коли вже мова торкнулася ставок у грі… – сказав Симон. – Я всього лише дурний поліцейський без ступеня в галузі фінансів, але щоразу, переглядаючи рахунки Іверсена, я дивувався, як компанії вдавалося залишитись на плаву. Вони безнадійно втрачали на купівлі й продажу майна: у більшості випадків гра була збитковою.

– Так, але вони завжди досконало керували нерухомістю.

– Нехай благословенні будуть минулі збитки, які можна вирахувати з поточних зисків. Завдяки їм, Іверсен практично не сплачував податки з прибутку від основної діяльності впродовж останніх кількох років.

– Господи! Та ти говориш так, ніби знову повернувся у відділ боротьби з економічною злочинністю.

– Мій пароль дає мені доступ до старих файлів. Я вчора читав їх усю ніч на своєму комп’ютері.

– Он як? Але ж у тому немає нічого незаконного – такі податкові норми.

– Атож, – сказав Симон, спершись підборіддям на руку і дивлячись угору, у синє небо. – Кому, як не тобі, знати. Зрештою, саме ти перевіряв Іверсена. Можливо, Айнете Іверсен убив розлючений збирач податків?

– Що?!