— Твої коштовності можна відновити. І нашити нових суконь, вдвічі гарніших за старі. Як на мене, головна коштовність у цих стінах — це ти. Червоний Дитинець теж не надто безпечний, та все ж там далеко безпечніше, ніж тут. І я хочу, щоб ти оселилася там.
— На кухні, — холодно мовила вона. — Мити горщики.
— Тільки на деякий час.
— Мій батько зробив мене дівкою при кухні, — мовила вона, скрививши рота. — Саме тому я втекла.
— Ти мені казала, що втекла, бо батько зробив з тебе його хвойду, — нагадав їй Тиріон.
— І тому, і тому. Шкрябання горщиків мені подобалося не більше, ніж його прутень між ніг.
Вона вперто струснула головою.
— Але чому ти не можеш оселити мене у своїй башті? Половина двірських панів тримає при собі постільних зігрівачок.
— Мені прямим наказом заборонили брати тебе до двору.
— Наказом твого дурнуватого батечка, — закопилила вона губи. — Ти наче дорослий хлопчик, міг би тримати стільки хвойд, скільки схочеш. Чи батько тебе за безбороде дитя вважає? Та й що він зробить? По дупці відшмагає?
Тиріон дав їй ляпаса. Не надто сильного, проте й не млявого.
— Кляте створіння! — гукнув він. — А бодай тобі… Ніколи не смій кепкувати з мене! Тільки не ти.
На мить Шая втратила мову. Чути було тільки цвіркуна, що сюрчав собі й сюрчав.
— Благаю вибачити, мосьпане, — мовила вона зрештою сухим дерев’яним голосом. — Я не хотіла образити вашу вельможність.
«А я не хотів тебе бити. О боги ласкаві, я перетворююся на Серсею, абощо?!»
— Я вчинив недобре, — визнав він. — Але ти теж. Ти, Шає, не розумієш.
Слова, які він ніколи не хотів казати знову, полилися з нього, наче штукарі з порожнього коня.
— Коли мені тринадцятий минало, я одружився з дочкою хлібороба-чиншовика. Тобто це я так думав. Мене засліпило кохання, і я гадав, що вона кохає мене у відповідь. Але батько викачав мене обличчям у гидкій правді. Моя молода дружина була повія, винайнята для мене Хайме, щоб я нарешті скуштував чоловічої втіхи.
«А я й повірив, безголовий дурник.»
— Щоб закріпити науку, князь Тайвин віддав мою дружину повній казармі своєї сторожі на розвагу. А мене примусив дивитися.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чвара королів» автора Джордж Р.Р. Мартин на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чвара королів“ на сторінці 387. Приємного читання.