— Важка дитям, балакає про двійню.
— Оце вже знову?! — вишкірилася Есгред своєю лукавою посмішкою. — Хутко ти своє весло занурив!
— Еге ж! І давай ним туди-сюди, туди-сюди! — заревів чолов’яга.
— Здоровило, — зазначив Теон. — Синьозуб, кажеш? Чи не винайняти його на «Морську сучку»?
— Тільки якщо надумав образити. В Синьозуба є своя мила краля-лодія.
— Щось я тут давно не був, не вмію людей розрізняти, — зізнався Теон. Він ще пошукав поглядом друзів, з якими грав хлопчиком, та вони давно зникли, вмерли або виросли у чужинців. — Зате від дядька Віктаріона мені дістався його власний стерничий.
— Римольф Штормопивця? Добряче править, коли не п’яний. — Вона побачила ще якісь знайомі обличчя й загукала до трійці людей. — Гей, Улере, гей, К’ярле! Де це твій брат, Ските?
— На жаль, Потоплому Богові знадобився міцний весляр, — відповів кремезний чоловік з сивим пасмом у бороді.
— Насправді Елдіс перепив вина, і йому луснуло тлусте черево! — гукнув рожевощокий юнак коло нього.
— Що мертве, те вже не помре, — мовила Есгред.
— Що мертве, те вже не помре.
Теон пробурмотів слова разом з ними.
— Тебе тут наче непогано знають, — мовив він до жінки, коли вони минули чоловіків.
— Кожен чоловік любить дружину майстра, який збудував йому корабля. А як не любити, коли бажаєш, щоб корабель плавав і не тонув? Якщо набираєш веслярів, то оті троє непогані.
— У Княж-Пристані вдосталь дужих рук.
Теон довго міркував над цією справою. Він потребував добрих бійців, до того ж людей, вірних йому, а не панові батьку чи дядькам. Наразі він грався у слухняного юного принца, та сам чекав, поки князь Балон розголосить усі свої задуми. І якщо виявиться, що йому не до вподоби ті задуми або ж його власне місце у них…
— Самої сили не досить. Якщо бажаєш іти швидко, то весла лодії мусять рухатися, мов одне. Маєш клепку в голові, то шукай людей, які вже гребли разом.
— Мудра порада. Може, ти допоможеш мені їх знайти?
«Хай думає, що мене цікавить її розум. Жінки таким втішаються.»
— Може, й допоможу. Якщо ти будеш до мене ласкавий.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чвара королів» автора Джордж Р.Р. Мартин на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чвара королів“ на сторінці 227. Приємного читання.