Слуги правосуддя

- Ох, флот-капітан, це тому що ви не можете побачити мою уявну лінію. Але вона реальна тут. - Вона постукала себе по лобі. - Вона існує. - Вона взяла один з пиріжків, і встановила його на ігровому полі, там де раніше був камінець. - Дивіться, я казала вам, що покладу його назад.

- Думаю тепер мій хід, - сказала Сфена, і, взявши пиріжок, надкусила його. - Ваша правда, Перекладач, камінець на смак такий самий добрий, як і інші пиріжки.

- Сер, - прошепотіла Кальр Дванадцята, наблизившись до мене ззаду, коли я обережно вийшов в коридор. Вона слухала всю розмову зі зростаючим почуттям жаху. - Мені потрібно сказати вам, сер, що ніхто з нас ніколи не називав вас так.

***

Наступного дня Сейварден прийшла до Екалу, який був один в кімнаті для розваг.

- Приношу вибачення, Екалу, - сказала вона, кланяючись. - Я не хотіла порушувати твій час відпочинку, але корабель сказав, що це єдина можливість.

Екалу не підвівся.

- Так? - він анітрохи не здивувався. Корабель звичайно попередив його, що Сейварден прийде. Коли переконався, що час зручний для Екалу.

- Я хочу сказати… - сказала Сейварден, все ще стоячи, нервово і незграбно, всередині дверного отвору. - Я хочу сказати, що деякий час назад я вибачилася за свою поведінку дуже погано, щоб ти… - Вона збентежено задихала. - Я не могла зрозуміти, що я робила не так, я просто хотіла, щоб ти перестав сердитися на мене. Я просто сказала те, що сказав мені Корабель, тобто передала його слова. Я була зла на тебе за те, що ти сердився на мене, але Корабель відрадив мене бути більш нерозумною, ніж я була. Але тепер я подумала про це ще раз.

Екалу нерухомо сидів за столом, його обличчя було пустим, як у анкіларі. Сейварден знала, що це, швидше за все, означає, що не варто чекати від Екалу, що він скаже хоч що-небудь.

- Я подумала про це, і досі не можу до кінця зрозуміти, чому те, що я казала, приносило тобі біль. І чому мені не потрібно було цього робити. Це приносило тобі біль, і коли ти сказав мені, що тобі боляче, я вибачилася і перестала говорити з тобою. І провела деякий час, будучи ображена. Замість того, щоб зрозуміти, що ти керуєш своїми почуттями, щоб задовольнити мене. Я хочу сказати, що мені шкода. І що насправді я жалію про втрачений час.

Сейварден не могла бачити реакцію Екалу на її слова, тому що Екалу все ще сидів абсолютно нерухомо. Але Корабель міг її бачити. Я міг бачити.

Сейварден сказала, в тиші,

- Також я хочу сказати, що я сумую за тобою. І за тим, що у нас було. Але це мої власні дурні думки.

Тиша, протягом п’яти секунд, хоча я думав, що в будь-який момент Екалу заговорить, або встане. Або заплаче.

- Також, - продовжила Сейварден, - я хочу сказати, що ти відмінний офіцер. Ти опинився у важкій ситуації без попередження чи будь-якої офіційної підтримки, і я жалію, що не була настільки ж стійкою і сильною у свої перші тижні, коли стала лейтенантом.

- Ну, вам було тільки сімнадцять у той час, - сказав Екалу.

“Лейтенант, - сказав Корабель Екалу у вухо, - вам зробили комплімент”.

Екалу сказав вголос,

- Але все одно спасибі.