Розділ «Як важливо бути поважним»

Джек (бере візитку). «Паркер і Ґрібсбі». Дивно – хто це може бути? Гадаю, Ернесте, що це в якійсь справі, пов’язаній з твоїм другом Банбері. Мабуть, Банбері хоче скласти заповіт і призначити тебе виконавцем духівниці. (До Мерімена.) Запросіть цього добродія, хай заходить.

Мерімен. Дуже добре, сер.

Мерімен відходить.

Джек. Сподіваюся, Ернесте, я можу покластись на твою заяву минулого тижня, що ти розрахувався з усіма своїми боргами. Сподіваюся, утебе нема ніяких несплачених рахунків.

Елджернон. Я взагалі не маю ніяких боргів, любий Джеку. Завдяки твоїй щедрості я нікому не винен ані пенса – ну хіба що за кілька краваток.

Джек. Дуже радий це чути.

З’являється Мерімен.

Мерімен. Містер Ґрібсбі.

Мерімен відходить, з’являється Ґрібсбі.

Ґрібсбі (до доктора Чезюбла). Містер Ернест Ворзінґ?

Міс Призм. Ось містер Ернест Ворзінґ. (Показує рукою.)

Ґрібсбі. Містер Ернест Ворзінґ?

Елджернон. Так.

Ґрібсбі. Помешкання Б-4, Олбені?

Елджернон. Так, це моя адреса.

Ґрібсбі. Мені дуже прикро, сер, але ми маємо припис заарештувати вас на двадцять діб за позовом компанії з обмеженою відповідальністю «Савой-готель» на суму в 762 фунти 14 шилінгів 2 пенси.

Елджернон. Це позов проти мене?

Ґрібсбі. Так, сер.

Елджернон. Це чиста нісенітниця! Я ніколи не обідав у «Савою» своїм коштом. Я завжди обідаю у Вілліса. Там набагато дорожче. Я не винен ані пенса «Савою».

Ґрібсбі. В приписі зазначено, що вас особисто обслужили в Олбені 27 травня. Ухвалу суду щодо несплати вами згаданої суми було винесено 5 червня. Після цього ми письмово зверталися до вас не менше, як п’ятнадцять разів, і на жодне звернення не дістали відповіді. Виходячи з інтересів наших клієнтів, ми не мали іншого вибору, як одержати ордер на взяття вас під варту.