Розділ «Віяло Леді Віндермір»

Лорд Дарлінґтон (усе ще сидячи). Отже, ви вважаєте – я наводжу суто абстрактний приклад, – якщо молодому подружжю не минуло, скажемо так, і двох років, а чоловік ні сіло ні впало стає близьким приятелем жінки… ну, більш ніж сумнівної репутації… часто відвідує її, за сніданком буває з нею, та й, мабуть, сплачує її рахунки, – то ви вважаєте, що його дружині, навіть коли вона опинилася в такій ситуації, не вільно шукати собі якоїсь втіхи?

Леді Віндермір (насуплюючись). Якоїсь втіхи собі?

Лорд Дарлінґтон. Так. Я вважаю, що його дружині вільно це робити… І що вона має на це право.

Леді Віндермір. Якщо чоловік чинить підло, то й дружина повинна так само чинити?

Лорд Дарлінґтон. Підлість – страшне слово, леді Віндермір.

Леді Віндермір. Це страшна річ, лорде Дарлінґтон.

Лорд Дарлінґтон. А ви знаєте – я боюся, що добрі люди творять чимало шкоди на світі. Найбільша шкода в тому, що вони надміру високо цінять усе погане. Безглуздо ділити людей на добрих і поганих. Люди або чарівні, або нудні. Я волію чарівних, а ви, леді Віндермір, хоч-не-хоч належите по них.

Леді Віндермір. Ви знов за своє, лорде Дарлінґтон? (Підводиться і ступає трохи праворуч.) Можете сидіти, я лише докінчу з квітами. (Підходить до столу, що з правого боку.)

Лорд Дарлінґтон (підводиться і відсовує стільця вбік). А я мушу сказати, що ви, леді Віндермір, занадто прискіпливо ставитесь по сучасного життя. Звісно, багато чого можна йому закинути. Ну хоча б те, що більшість жінок тепер корисливі.

Леді Віндермір. Не говоріть про таких людей.

Лорд Дарлінґтон. Добре, облишмо корисливих – вони, звісно, жахливі, – але ви серйозно думаєте, що жінок, які допустилися, так би мовити, гріха, не можна простити?

Леді Віндермір (стоячи біля столу). Я вважаю, що вони ніколи не будуть прощені.

Лорд Дарлінґтон. А чоловіки? Як на вашу думку – для чоловіків повинні існувати ті самі закони, що й для жінок?

Леді Віндермір. Безперечно!

Лорд Дарлінґтон. Мені здається, що життя надто складне, щоб до нього підходили такі тверді й категоричні приписи.

Леді Віндермір. Якби ми дотримувалися цих «твердих і категоричних приписів», життя було б набагато простішим.

Лорд Дарлінґтон. а винятків ви не допускаєте?

Леді Віндермір. Жодного!

Лорд Дарлінґтон. Яка чарівна з вас пуританка, леді Віндермір!

Леді Віндермір. Епітет тут недоречний, лорде Дарлінґтон.