— Трохи, — відповів Бенні Дрейк. — Мамка мене уриє.
— Так це ти її боїшся? — він здогадався, що Бенні вже неодноразово отримував прочуханку. Цікаво, як часто пацанові дістається?
— А… дуже боляче буде?
Расті розпечатував шприц. Потім уколов три куби ксилокаїну з епінефрином[58] — суміш знеболювальних, що він її по-старосвітському називав новокаїном. Чекав, щоб узятися врешті до акуратного очищення рани, сподіваючись не завдати хлопцю болю, більшого за той, якого неможливо було уникнути.
— Десь так.
— Bay, бейбі! — вигукнув Бенні. — Сигнал до атаки: три синіх свистки.
Расті розреготався.
— То ти крутонув повну трубу[59] перед тим, як вілсонутися? — йому це дійсно було цікаво, як колишньому бордеру, котрий сам уже давно покинув це діло.
— Лиш половинку, але відчуття було чумове! — розквітнув Бенні. — А скільки швів треба, як ти гадаєш? Коли Норрі Келверт гепнулася з парапету в Оксфорді минулого літа, їй наклали дванадцять.
— Та ні, так багато не буде, — запевнив Расті. Він знав цю Норрі, дівчинку міні-готку, чиїм головним бажанням, як здавалося, було вбитися на скейтборді раніше, ніж вона встигне народити від якогось байстрюка. Расті натиснув кінчиком голки біля рани. — Відчуваєш тут?
— Атож, чувак, сповна. А ти чув, як там щось грюкнуло таке, ніби стрельнуло?
Сидячі в трусах на оглядовому столі, з підкладеним під закривавлену ногу паперовим рушником, Бенні махнув рукою приблизно в південному напрямку.
— Та ні, — відповів Расті.
Насправді він чув два звуки, і не на постріли схожі, а на вибухи, на превеликий жаль. Треба швидше закінчувати з хлопчиком. А де ж той Чудотворець? Робить обхід, казала Джинні. Що, швидше за все, означає — хропе в докторській спочивальні лікарні імені Кетрін Рассел. Там і таким чином здебільшого й відбувалися тепер обходи Чудотворця.
— А тепер відчуваєш? — Расті знову вколов голкою. — Не дивися туди, зір тебе обманює.
— Ні, дядю, нічого. Ти дуркуєш зі мною.
— Аж ніяк. У тебе там уже заніміло. — «І від страху також», — подумав собі Расті. — Гаразд, почнемо. Ляж на спину, розслабся і насолоджуйся польотом на лайнері авіакомпанії «Кеті Рассел». — Він промив рану стерильним фізіологічним розчином, очистив, підрівняв своїм надійним скальпелем № 10. — Буде шість швів найкращою, яка тільки в мене є, нейлоновою ниткою.
— Супер, — промовив хлопець і тут же додав: — Мене, здається, нудить.
Расті подав йому спеціально розрахований на такі випадки лоток, ригальник, як вони його тут називали.
— Блюй сюди, а якщо хочеш, можеш і відключитися.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Під куполом » автора Стівен Кінг на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ХРІНОВЕРТЬ“ на сторінці 9. Приємного читання.