Розділ «БЕРИ І ЙДИ ДОДОМУ, ЦЕ ТОБІ БУДЕ ЯК СУКНЯ»

— Надіюся, вони не забули повимикати кондиціонери, — проговорив Сем.

Машини рушили майже перфектним тандемом, «Пріус» тінню слідом за набагато більшим веном, як тер'єр по п'ятах за вівцею. Вони швидко наближались до Купола, підскакуючи на нерівностях ґрунту. Біженці кинулися врозтіч перед ними, Елва з Алісою Епплтон на руках, а Лінда з кашляючими Джей-Джей під пахвами.

«Пріус» зупинився менш як за фут від брудного бар'єра, зате Расті круто розвернув «Одіссей» і став до Купола задом.

— Ваш чоловік має круті яйця, а ще крутіший набір легень, — промовив Сем, не дивлячись на Лінду.

— Це тому, що він кинув палити, — зауважила Лінда, при цьому фиркнув, придушивши сміх, Твіч, але ті двоє чи його дійсно не почули, чи то не схотіли.

Хай які добрі легені, але Расті не гаявся. Затріснувши за собою двері, він бігом кинувся до Купола.

— Просто, як мило, — кинув він… і почав кашляти.

— А повітрям у кабіні дихати можна, як казав Сем?

— Воно там краще за те, що тут, — божевільно реготнув він. — Але він мав рацію щодо іншого: кожного разу, як відкриваєш двері, скількись доброго повітря вилітає геть, а скількись поганого заходить у кабіну. Можливо, до коробочки ви зможете дістатися й без повітря з шини, але я сумніваюся, щоб ви зуміли без нього повернутись назад.

— Вони не будуть кермувати, ні він, ні вона, — оголосив Сем. — Я поведу машину.

Барбі відчув, як його губи склалися в першу за всі останні дні справжню щиру посмішку:

— А я гадав, що вас позбавили прав.

— Та якось я не спостерігаю тут жодного копа, — відповів Сем. Він обернувся до Кокса. — А ви як, кеп? Бачите навкруги хоч одного селюка в формі або помічника окружного шерифа?

— Нікогісінько, — сказав Кокс.

Джулія потягнула Барбі осторонь.

— Ви точно певні, що бажаєте це зробити?

— Так.

— Ви розумієте, що шанси плавають десь між мізерними й ніякими, правильно?

— Так.

— А благати ви вмієте, полковнику Барбара?