Розділ «Частина друга»

Крім того, він знав, що тут можна багато чого навчитися. Якщо йому вдасться перейняти майстерність і знання цього народу, він стане більш озброєним. Він стане наймогутнішим військовим вождем, якого будь-коли знало його плем’я. Вони застосували своє вміння, щоб завдати йому поразки, він завдасть їм поразки завдяки цьому самому вмінню, якого він навчиться від них.

– Ти розумієш? – запитав Гай із великою вірою в переконливість своїх слів. – Ти розумієш, що Ваал – володар усього неба й землі?

– Розумію, – відповів Манатассі.

– Ти згоден визнати Астарту й великого Ваала богами?

– Я приймаю їх, – погодився з ним Манатассі, й Гай здавався дуже задоволеним.

– Вони поставили свій знак на тобі. Отже, ти мусиш присвятити себе служінню їм. Коли ми повернемося до міста, я влаштую церемонію у храмі великого Ваала. Я обрав для тебе боже ім’я – ти більше ніколи не називатимешся так, як колись.

– Якщо тобі так хочеться, високонароджений.

– Віднині ти носитимеш ім’я Тимон.

– Тимон, – цар рабів випробував це ім’я на язик.

– Він був жерцем-воїном у часи правління п’ятого Великого Лева. Великий чоловік.

Тимон кивнув головою, нічого не розуміючи, але задоволений, що він спостерігає, чекає і навчається.

– Високонароджений, – лагідно запитав він, – що то за знаки, які ти шкрябаєш на жовтому металі, щó вони означають?

Гай підхопився на ноги, схопив золотий сувій і підніс його до матраца.

– У такий спосіб ми складаємо слова, історії та думки.

Він заходився пояснювати, як відбувається процес письма, й був винагороджений тим, що Тимон дуже швидко опанував принцип фонетичного алфавіту.

На клапті шкіри він написав ім’я Тимона чорним чорнилом, розведеним на сажі, й вони разом повторили його вголос. Тимон радісно засміявся, що так швидко досяг помітних успіхів.

«А й справді, – подумав він, – тут так багато можна навчитися – і так мало для цього часу».

На глиняному ящику Кай Теренцій Варрон, консул Риму, знову пішов у наступ, натиснувши своїми легіонами в податливий центр Ганнібала. Центр прогнувся, усмоктавши наступ ворогів, як тісто, іспанці й галли відступили, як і було передбачено Ганнібалом.

– Ти зрозумів, Тимоне? Красу цього маневру, його абсолютну геніальність! – збуджено вигукнув Гай.

Тепер він розмовляв пунічною мовою, переставляючи фішки.