Розділ «ЙоунКолфер Артеміс Фаул. Місія в Арктику»

— Ні за що! — відчикрижив капрал, він же менший брат. — Ні за що в світі не зрушу з цього місця. І ти мене не примусиш. Я тут ладен хоч би й до кінця життя сидіти!

Клопіт підняв забороло шолома.

— Послухай-но! Вислухай мене уважно. В такому разі жити тобі лишилося близько тридцяти секунд. Нам треба негайно забиратися звідси.

— Але ж там гобліни, Клопе…

Капітан Келп схопив брата за плечі.

— Забудь про гоблінів! — крикнув він. — А пам’ятай тільки про носак мого черевика, який копне тебе в зад, якщо ти здумаєш огинатись!

Хроб зіщулився. Видно, знав, що старший брат може виконати погрозу.

— Ми ж лишимося живі, правда, брате?

— Усе буде гаразд, — підморгнув йому Клопіт. — Я ж твій капітан.

Менший брат кивнув головою, але губи його знов затремтіли.

— Добре. А зараз повернись носом он до тих дверей і біжи, коли я скажу. Затямив?

Хроб знову закивав головою — його підборіддя рухалося швидше, ніж дятлів дзьоб.

— Отже, капрале, приготуйсь… На мою команду…

Ще одна кульова блискавка. Цього разу гобліни прицілилися ще краще. Чорним димом закурілися гумові підошви Клопотових черевиків. Капітан ризикнув виткнути носа з-за будки. І лазерний заряд мало не зробив йому третьої ніздрі. Згори звалилася сталева вивіска й застрибала по бруку, гнана силою доброго десятка зарядів. «Фотографія» — такий був на ній напис. А коли точніше, то «Фотографія», бо друге «о» вибив лазерний заряд. Отже, вивіска не витримає прямого влучення. Але кращого вибору не було.

Клопіт підхопив непосидючу вивіску й надяг на себе. Вона була з двох половин. Принаймні якась броня. Поліційні захисні комбінезони прошито мікронитками, що розсіюють нейтринні заряди й навіть звукові хвилі, але, оскільки «свинорили» не використовувалися вже багато десятиріч, теперішні комбінезони не були призначені для відбивання їх променів. Заряд «свинорила» пропікав тканину, мов рисовий папір.

Клопіт підштовхнув брата в спину.

Хроб чи то кивнув головою, чи то всеньке його тіло так трусилось.

Клопіт зігнув ноги в колінах, а вивіскою як міг закрив груди й спину. Хотілося сподіватись, що два-три влучення вона відіб’є. А потім саме Клопотове тіло стане єдиним захистом для меншого брата, Хроба.

Ще одна кульова блискавка. Впала якраз поміж ними й торгцентром. За мить полум’я пропече дірку в асфальті. Якраз момент їм рвонути. Просто через те полум’я.

— Опусти забороло.