— Здорова була, Опал. Як ся має твій татусь? — Всі знали, що Опал довела батькову фірму до банкрутства. Це стало справжньою легендою серед підприємців підземного світу.
— Дуже добре, дякую. Пік Вийвовк — чудова психушка.
О’Гир вирішив говорити щиро. Так він робив не часто, але зараз варто було ризикнути.
— Опал! Тільки подумай, у що ти вклепалася. Дрюк збожеволів, хіба не бачиш? Хай-но він доможеться свого, як одразу позбудеться тебе!
Але на відповідь геніальна піксі тільки похитала пальчиком з бездоганно наманікюреним нігтиком.
— Ні, ти помиляєшся, О’Гире. Я потрібна Дрюку Глодову. Справді потрібна, необхідна. Він — ніщо без мене й мого золота.
Кентавр пильно вглядівся в очі Опал. Так, піксі Й справді вірила в те, що говорила. Ну, як така розумниця може настільки помилятися?
— А я знаю, чому ти так чиниш, Опал.
— Та невже?
— Так! Тобі й досі прикро, що університетська медаль за наукові досягнення дісталася мені, а не тобі.
На одну тільки мить самовладання покинуло Опал, і її личко втратило раптом свою привабливість.
— Авжеж, то я повинна була отримати ту медаль, дурний кентавре! Дизайн моїх крил незрівнянно переважав твою неоковирну очну відеокамеру! Але переміг усе-таки ти. А знаєш чому? Та тому тільки, що всі винагороди завжди дістаються вам, самцям!
О’Гир задоволено усміхнувся. Навіть за таких несприятливих для нього обставин він лишився найуїдливішою на світі істотою.
— То чого ж ти хочеш, Опал? Невже просто надумала побазікати про давні добрі часи, коли ми вчилися в університеті?
Опал піднесла кришталевого келиха до вуст і зробила великий ковток.
— Я просто надумала сказати тобі, О’Гире, що я стежу за тобою. Тож не сіпайся і ні за що не хапайся. А ще я хотіла показати тобі, що відбувається в центрі міста. До речі, цей репортаж ведеться в реальному часі, його знімають ваші ж поліційні відеокамери. А Дрюк Глодів наразі доводить Раді, що саме ти організував це заворушення. Приємного перегляду!
Обличчя Опал зникло, а натомість з’явилася центральна частина Гавані — туристичний район, що біля «Опалового торгцентру». Зйомку здійснювали з висоти. Зазвичай тут аж кишіло туристів з Атлантиди, які полюбляли парочками фотографуватися перед водограєм. Але сьогодні приїжджих не було, бо майдан перетворився на справжнє бойовисько. Тріада Б’ва Кел пішла у відкритий наступ на підземну поліцію і, судячи з усього, бій був геть нерівний. Гобліни стріляли зі «свинорилів», але поліція навіть не відстрілювалась! Поліціянти лиш перебігали від укриття до укриття і все відступали, відступали… Цілковита безпорадність.
В О’Гира відвисла щелепа. Це була справжня катастрофа. І в усьому цьому звинувачують його. І виправдатися не дадуть. Навіщо лишати цапів-відбувайлів живими? Адже вони можуть, чого доброго, надати докази своєї невинності. Треба негайно якось повідомити Холлі про ці події, а то й не схаменешся, як пропаде весь Чарівний Народ.
Розділ 10
Не клопіт, а біда
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Місія в Арктику» автора Колфер Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЙоунКолфер Артеміс Фаул. Місія в Арктику“ на сторінці 83. Приємного читання.