Розділ «ЙоунКолфер Артеміс Фаул. Місія в Арктику»

— Такий боєць, як Холлі… вона не могла забути того випадку. Ладен побитися об заклад…

Корч тяжко зітхнув.

— Гарна ідея, хлопче. Але жолудь має бути свіжий, щойно зірваний. Той жолудь не допоміг би Холлі, коли б ми не зупинили часу. Два дні, не більше, а потім жолудь уже не годиться. Я знаю, Холлі й О’Гир подавали заявку на консервовані жолуді, але Рада відхилила цю пропозицію — визнала, мабуть, за єресь.

Така довжелезна, як на командувача, промова. Він не звик багато говорити. Але в цьому була хоч якась надія. А що, коли й справді? Холлі, звісно, шанувала правила, але не завжди й не всі.

Артеміс розщебнув куртку капітана Куць. На золотому ланцюжку в неї на шиї висіли дві крихітні речі. Однією з них був її примірник Книги Чарівного Народу. Її хлопець і не думав чіпати, знаючи, що Книга тут-таки згорить, якщо він доторкнеться до неї без Холліного дозволу. Але другою річчю була невеличка плексигласова сфера, заповнена землею.

— Це порушення статуту, — промовив Корч, але в його тоні не було невдоволення.

Холлі ворухнулася, на мить прийшла до тями.

— Гей, командувачу, а що з вашим оком? — пробурмотіла вона.

Не звертаючи на неї уваги, Артеміс розбив крихітну кулю об підлогу вагона. На долоню йому випала дрібка землі, а з нею — і маленький жолудь!

— А зараз його треба закопати — і більш нічого!

Командувач закинув Холлі собі на плече. Артеміс намагався не дивитися на те місце, де досі був її вказівний палець.

— Отже, нам пора зійти з цього потяга, — мовив Корч.

Хлопець зиркнув на засніжену тундру, що миготіла за дверима вагона. Зійти з потяга? Це не так просто, як можна було подумати, слухаючи командувача.

Крізь люк спритно зіскочив на підлогу Лаккей — він із даху стежив за ударним гоблінським роєм.

— Радий бачити, що ти не втратив своєї зграбності, — сухо кинув Артеміс.

— І я радий бачити вас живим-здоровим, пане, — усміхнувся слуга.

— Ну, й що там, нагорі? — урвав їхню дружню бесіду Корч.

Лаккей поклав руку хазяїнові на плече. Вони ще порозмовляють згодом.

— Гобліни зникли. Трапилась кумедна річ. Двоє з них знизилися, щоб провести розвідку, а третій розстріляв їх у спину.

— Боротьба за владу, — кивнув головою Корч. — Найбільшими ворогами гоблінів є самі ж гобліни. Але зараз нам слід негайно зійти з цього потяга.