Розділ «ЙоунКолфер Артеміс Фаул. Місія в Арктику»

Корч погладив свіжого рубця на своєму плечі, що залишився на загадку про недавню мандрівку, коли його волочило за поїздом і товкло об стінки вагонів.

— А яким чином? Моїх сил уже й на гіпнотичні чари не вистачить.

Артеміс заплющив очі й зосередився.

— А якщо здійснити Ритуал? — запитав він. — Має ж бути якийсь вихід.

Усю свою магію Чарівний Народ черпав із землі. Щоб поновлювати сили, їм доводилося час від часу здійснювати певний обряд.

— Ритуал? Тут? Як?

Артеміс задумався, пригадуючи. Торік, готуючись до викрадення, він ретельно проштудіював Книгу Чарівного Народу й декотрі її частини навіть вивчив напам’ять.

Сила твоя від землі йде, вливається в тебе,

Їй за дарунок віддячити треба.

В повню до закруту річки прийди,

Плід чарівний ти під дубом столітнім знайди

І закопай десь чимдалі від місцини тої —

Так ти повернеш землі дар її, пресвятої.

Артеміс навкарачки підповз до Холлі й почав обмацувати її одяг.

Корчеві мало серце не зупинилося.

— Хлопче, заради всього святого, що це ти робиш?

Артеміс навіть не глянув на командувача.

— Торік Холлі зуміла втекти від мене завдяки тому, що при ній був жолудь.

Якимось чудом командувач таки стримав напад гніву.

— Даю тобі п’ять секунд, Фауле, — процідив він. — Говори швидко!