— Кобой? Кобой?! Таж ті її крила — просто курам на сміх. Якщо хочете знати мою думку, то надто вже ми останнім часом покладаємось на кобойську технологію. Не можна допускати, щоб усе поліційне забезпечення брала на себе одна-єдина компанія!
— Не можна, звісно, якщо тільки вона не твоя.
— Я серйозно, Джуліусе. Я знаю Опал Кобой ще з університетських років. Вона ніколи не мала стійких переконань. А чипи Кобой установлено у всіх нових «Нейтрино». Якщо її лабораторії раптом накриються, що у нас залишиться? ДНК-гармати, що охороняють Поліційну площу, та кілька ящиків електричних гвинтівок-паралізаторів!
Корч пирхнув.
— Просто Кобой зуміла вдосконалити все наше озброєння й технічне забезпечення. Втричі збільшила потужність, вдвічі зменшила витрати енергії. А твоя лабораторія може похвалитися такими досягненнями, О'Гире?
О'Гир підключив жмут оптиковолоконних кабелів до комп’ютера.
— Якби Рада виділила мені пристойне фінансування…
— Годі пхинькати, О'Гире. Я бачив бюджет на розробку твоєї машини. Сподіваюсь, вона здатна не тільки прочищати засмічену каналізацію.
Вкрай скривджений О’Гир махнув хвостом.
— Це сітківкоскан. І я подумую, чи не лишити мені цей винахід тільки для власного користування.
— Але що ж він робить?
О'Гир увімкнув плазмовий екран на стіні камери.
— Бачите оці темні кола? То сітківки людських очей. Будь-який образ залишає на сітківці малесенький відбиток, схожий на фотонегатив. Далі ми завантажуємо в комп’ютер фотографії потрібних нам осіб чи об’єктів і порівнюємо їх із зображеннями на Фауловій сітківці.
Командувач Корч чомусь не впав на коліна у благоговійному трепеті, як би того хотілося, мабуть, кентаврові.
— Ти ба, яка зручність…
— Бо й справді велика зручність. Зараз покажу.
О’Гир вивів на екран зображення гобліна й увімкнув програму пошуку в базі даних сітківкоскану.
— За кожен збіг нараховується бал. Нормальним вважається результат близько двохсот балів. Але у ці двісті входять усі загальні характеристики — розміри, загальні обриси голови тощо. Однак якщо ми отримуємо істотно вищий результат, то це означає, що Фаул таки бачив колись цього гобліна.
На екрані висвітилися цифри: сто вісімдесят шість.
— Негативний результат для гобліна. Спробуймо «свинорил».
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Місія в Арктику» автора Колфер Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЙоунКолфер Артеміс Фаул. Місія в Арктику“ на сторінці 32. Приємного читання.