Розділ «ЙоунКолфер Артеміс Фаул. Місія в Арктику»

— Дрюку! А чом би тобі не розкрити мені своїх планів? Адже всі схибнуті на владолюбстві лиходії страшенно люблять розказувати про це!

Дрюк відкинувся у своєму обертовому кріслі.

— Авжеж, О’Гирчику, чом би й ні? Бо знай: це не один з твоїх улюблених людських фільмів, тож жоден герой не вдереться до в’язниці в останній момент, аби врятувати приреченого. Корч і Куць уже покорчились і покуцились. А з ними й їхні приятелі-багноїди. Ніякого хепі-енду не буде. Тільки неминуча, невблаганна смерть.

О’Гир розумів, що мав би відчувати печаль, але в душі його тільки клекотала ненависть.

— Коли ж загальна ситуація стане зовсім безнадійна, я звелю Опал повернути Легіону контроль над зброєю. Всі бійці Б’ва Кел будуть паралізовані, й уся вина, вся відповідальність за скоєне впаде на тебе — якщо ти, звісно, ще будеш на той момент живий, у чому я вельми сумніваюсь.

— Коли б’вакельці прийдуть до тями, вони вкажуть на тебе як на головного призвідника.

Дрюк похитав пальцем.

— Тільки жменька з них знає про мою причетність до заколоту, і я особисто подбаю, щоб вони помовкли навіки. Всіх цих гоблінів уже викликано до «Лабораторій Кобой», і незабаром я приєднаюся до них. Але саме цієї хвилини Опал переналаштовує ДНК-гармати на гоблінів. У слушний момент я ввімкну гармати, й за якусь хвилину всі можливі зрадники будуть знищені.

— І тоді Опал Кобой стане твоєю імператрицею?

— Авжеж! — голосно мовив командувач Дрюк — і натис на кілька кнопок, переходячи на закодований, захищений від прослуховування канал. — Імператрицею? — пошепки перепитав він. — Таке скажеш, О’Гире! Невже ти гадаєш, що я заварив усю цю кашу, аби ділитися владою бодай з кимось? О ні! Щойно ця крутиголовка розв’яжеться, як з Опал Кобой станеться трагічний нещасливий випадок — а то й кілька трагічних нещасливих випадків.

О’Гир наїжачився.

— Я ризикую видатися неоригінальним, Дрюку, але це тобі так просто не минеться.

Дрюків палець завис над кнопкою закінчення зв’язку.

— Навіть якщо я програю, — лагідно мовив ельф, — тебе вже не буде серед живих, аби посміятися з мене ще раз.

І ватажок заколоту зник, лишивши кентавра обливатися холодним потом в очікуванні близької смерті. Принаймні так здавалося Дрюкові.

О’Гир потягся до клавіатури комп’ютера.

— Відзнято! — промимрив він, вимикаючи камеру. — А тепер, хлопці, відпочиваємо. Дублів не буде.

Холлі притисла шатл до стіни однієї з занедбаних шахт.

— Маємо хвилин тридцять. Сенсори повідомляють, що за півгодини слід сподіватися викиду магми, а такої температури не витримає жоден шатл.

Усі зібралися в салоні корабля, аби спільними зусиллями виробити план дій.