Розділ «ПО КОМУ ПОДЗВІН»

— Але ви з нею боретеся?

— Намагаємось, і щодень більше. Але несправедливості ще багато.

— А чи є у вас великі маєтки, які треба було б поділити між людьми?

— Є. І є ще люди, які вважають, ніби такі маєтки самі собою роздрібняться, якщо брати високі податки.

— Як же це так?

Вимакуючи підливу з миски шматком хліба, Роберт Джордан пояснив систему прибуткових податків і податків на спадщину.

— Але великі маєтки все одно є. Крім того, у нас є податки землю, — сказав він.

— То, напевно, колись великі землевласники й багатії збунтуються проти таких податків. По-моєму, такі податки можуть призвести до перевороту. Невдоволені повстануть проти уряду, коли зрозуміють, чим це загрожує їм, так само, як у нас зробили фашисти, — сказав Прімітіво.

— Цілком можливо.

— Тоді вам доведеться воювати в себе, так само, як нам.

— Так, нам доведеться воювати.

— А багато у вашій країні фашистів?

— Є багато таких, які ще самі не знають, що вони фашисти, але настане час, і вони те зрозуміють.

— А хіба не можна знищити їх, поки вони ще не збунтувалися?

— Ні,— мовив Роберт Джордан. — Знищити їх не можна. Але можна виховувати людей так, щоб вони боялися фашизму й зуміли розпізнати його й придушити, коли він підведе голову.

— А знаєш, де немає жодного фашиста? — спитав Андрес. — Де?

— В тому місті, звідки Пабло, — сказав Андрес і посміхнувся.

— Чи знаєш ти, що там у них було? — спитав Роберта Джордана Прімітіво.

— Так. Мені розповідали.

— Хто — Пілар?