Розділ «ПО КОМУ ПОДЗВІН»

— Восьмеро.

— Треба перерізати телефонні дроти, напасти на пост у будиночку шляхового сторожа, знищити варту й відійти до мосту.

— Це легко.

— Все це я напишу.

— Не варто. А Пабло?

— Переріже телефонну лінію з цього боку, нападе на пост біля тартака, знищить варту й теж відійде до мосту.

— А як потім із відступом? — спитала Пілар. — Нас семеро чоловіків, дві жінки й п'ятеро коней. А вас? — прокричала вона у вухо глухому.

— Вісім чоловіків і четверо коней. Faltan caballos, — сказав він. — Коней мало.

— Сімнадцять чоловік і дев'ятеро коней, — сказала Пілар. — А ще ж і вантаж треба везти.

Ель Сордо мовчав.

— Чи можна роздобути десь іще коней? — спитав Роберт Джордан, нахиляючись до його здорового вуха.

— Рік воюю, маю чотирьох, — відповів глухий, показуючи чотири пальці.— А ти хочеш на завтра — вісім?

— Так, — сказав Роберт Джордан. — Не забувай, що ти їдеш звідси. Тобі не треба вже поводитися так обережно, як раніше. Не треба зважувати кожен крок. Невже не можна зробити вилазку й роздобути вісім коней?

— Можна, — відповів Ель Сордо. — Або — жодного, або більшє.

— Чи є у вас тут ручний кулемет? — спитав Роберт Джордан.

Ель Сордо кивнув.

— Де?

— На горі.

— Якої системи?

— Не знаю назви, з диском.