— Де ти дістаєш віскі?
— Що? — перепитав він.
— Кричати треба, — сказала Пілар. — В те вухо, в друге.
Ель Сордо показав на своє здорове вухо й усміхнувся.
— Де ти дістаєш віскі? — прокричав Роберт Джордан.
— Жену, — сказав Ель Сордо, стежачи за рукою Роберта Джордана; рука, що підносила склянку до рота, зависла в повітрі.— Ні,— сказав Ель Сордо й поплескав його по плечу. — Я пожартував. З Ла-Гранхи. Почув учора ввечері — англійський динамітник іде. Добре. Дуже радий. Дістав віскі. Для тебе. Ну, як?
— Здорово, — відповів Роберт Джордан. — Це дуже добре віскі.
— Приємно, — всміхнувся глухий. — Одержав сьогодні, разом із відомостями.
— Якими відомостями?
— Велике скупчення військ.
— Де?
— Сеговія. Літаки бачив?
— Так.
— Погано, га?
— Погано. А скупчення військ де саме?
— Багато між Вільякастіном і Сеговією. На Вальядолідському шосе. Багато між Вільякастіном і Сан-Рафаелем. Багато. Багато.
— Якої ж ти думки про це?
— Ми щось готуємо?
— Можливо.
— Вони знають. Теж готують.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах. Том 3» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПО КОМУ ПОДЗВІН“ на сторінці 105. Приємного читання.