— Ну от, тепер ми озброєні до зубів, — сказав я. — Це єдине, про що ніяк не можна було забути. Мій пістолет хтось поцупив дорогою до госпіталю.
— Сподіваюся, це справді добрий пістолет, — сказала Кетрін.
— Чи не треба вам ще чого? — спитала жінка.
— Та начебто ні.
— При пістолеті є шнур, — сказала вона.
— Еге ж я бачив.
Жінці хотілося продати ще щось.
— А свисток вам не потрібен?
— Та ні.
Жінка попрощалася з нами, і ми вийшли на тротуар. Кетрін позирнула на вітрину. Жінка глянула і вклонилася нам.
— А навіщо оті маленькі дзеркальця, вправлені в дерево?
— Приманювати птахів. Їх розкладають серед поля і жайворонки злітаються туди, а італійці стріляють їх.
— Ач які вигадливі,— сказала Кетрін. — А ти у себе в Америці не стріляєш жайворонків, любий?
— Зумисне — ні.
Ми перейшли вулицю і рушили далі протилежним тротуаром.
— Тепер мені трохи полегшало, — сказала Кетрін. — А то було страх як погано, коли ми пішли.
— Нам завжди буде добре, коли ми разом.
— Ми завжди будемо разом.
— Так, якби не те, що сьогодні опівночі я від'їжджаю,
— А ти не думай про це, любий.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПРОЩАВАЙ, ЗБРОЄ“ на сторінці 97. Приємного читання.