TextBook — Мені не потрібні папери. Я маю свої.
— Гаразд, — сказав він. — Але якщо потрібні, я можу дістати все, що хочете.
— Скільки коштують такі папери?
— Та як які. Ціна помірна.
— Поки що мені нічого не потрібно.
Він знизав плечима.
— У мене все гаразд, — сказав я.
Коли я виходив, він сказав:
— Не забудьте, я вам друг.
— Не забуду.
— Ми ще побачимось, — сказав він.
— Авжеж, — відказав я.
Я пішов містом, обминаючи вокзал, де напевне була військова поліція, і на краю невеличкого парку спинив екіпаж. Я дав візникові адресу госпіталю. Приїхавши туди, я зайшов у комірчину швейцара. Його дружина обняла мене. Він потиснув мені руку.
— Ви повернулися. Ви живий.
— Еге ж.
— Ви снідали?
— Снідав.
— Ну, як ви, лейтенанте? Як ви? — розпитувала жінка.
— Все добре.
— Може, поснідаєте з нами?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПРОЩАВАЙ, ЗБРОЄ“ на сторінці 152. Приємного читання.