— Вони п'яні,— сказав він, махнувши рукою на тих двох солдатів. Цьому неважко було повірити. Вони й з вигляду були п'яні.— Скажіть мені, що там на фронті?
— Знати не знаю, що там на фронті.
— Я ж бачив, звідки ви прийшли. Ви щойно з поїзда.
— Іде великий відступ.
— Я читаю газети. А як там узагалі? Чи це вже кінець?
— Навряд.
Він знову налив у чарку граппи з низької пляшки.
— Якщо у вас щось негаразд, — сказав він, — я можу дати вам притулок.
— У мене все гаразд.
— А якщо негаразд, можете перебути в мене.
— Де саме?
— Тут, у будинку. В мене тут чимало таких. Тих, у кого щось негаразд.
— І багато тепер таких?
— Та це в кого що. Ви південноамериканець?
— Ні.
— По-іспанському говорите?
— Трохи.
Він витер прилавок.
— Виїхати за кордон тепер важко, але немає нічого неможливого.
— Мені не треба виїжджати.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПРОЩАВАЙ, ЗБРОЄ“ на сторінці 150. Приємного читання.