— Andiamo a casa![121] — гукнув ще один солдат.
— Вони кидають гвинтівки, — сказав Піані.— Знімають з плечей і кидають при дорозі. А тоді вигукують гасла.
— Гвинтівки кидати не варто.
— Вони думають, що як викинуть гвинтівки, то їх уже не змусять воювати.
Пробираючись у темряві й під дощем узбіччям дороги, я бачив, що багато солдатів ще були при гвинтівках. Їх дула стриміли над відлогами плащів.
— Яка це бригада? — гукнув якийсь офіцер.
— Brigata di Pace, — відказав хтось. — Бригада миру!
Офіцер більш не озивався.
— Що він каже? Що каже той офіцер?
— Геть офіцера! Viva la Pace!
— Ходім звідси, — сказав Піані. Ми поминули дві англійські санітарні машини, покинуті на дорозі.— Вони з Горіції,— сказав Піані.— Я знаю ці машини.
— Вони заїхали далі, ніж ми.
— Вони раніше вирушили.
— Цікаво, а де ж водії?
— Мабуть, десь попереду.
— Німці спинилися за Удіне, — сказав — Весь цей люд ще встигне перейти річку.
— Еге ж, — притакнув Піані.— Ось чому я й думаю, що війна триватиме далі.
— Німці могли б іти вперед, — провадив я. — Дивно, чому вони спинились.
— Не знаю. Така війна, що нічого не знаєш до ладу.
— Можливо, змушені чекати, поки підтягнуться тили.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПРОЩАВАЙ, ЗБРОЄ“ на сторінці 145. Приємного читання.