TextBook — Ще не знаю.
— Чи не могли б ви записати його як захопленого в полон?
— Не знаю.
— Розумієте, якщо війна триватиме далі, його родині можуть заподіяти великих прикрощів.
— Війна не триватиме, — обізвався один з гурту солдатів. — Ми йдемо додому. Війні кінець.
— Усі йдуть по домівках.
— Ми всі йдемо по домівках.
— Ходім, лейтенанте, — сказав Піані. Він хотів швидше поминути їх.
— Лейтенанте? Хто це тут лейтенант? A basso gli ufficiali! Геть офіцерів!
Піані взяв мене під руку.
— Краще я зватиму вас на ім'я, — сказав він. — А то вони можуть накоїти лиха. Отак уже застрелено кількох офіцерів.
Ми вже залишили солдатів позаду.
— Я не напишу нічого такого, що могло б зашкодити його родині,— сказав я, повертаючись до нашої розмови.
— Якщо війна скінчилася, це не матиме значення, — сказав Піані.— Та не вірю я, що це так. Надто добре було б.
— Скоро дізнаємось напевне, — сказав я.
— Не вірю я, що вона скінчилась. Усі гадають, що це вже кінець, а от я не вірю.
— Viva la Pace![120]— вигукнув якийсь солдат. — Ми йдемо додому!
— Було б чудово, якби ми всі пішли по домівках, — сказав Піані.— А ви хотіли б піти додому?
— Еге ж.
— Але нікуди ми не підемо. Не вірю я, що війна скінчилась.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПРОЩАВАЙ, ЗБРОЄ“ на сторінці 144. Приємного читання.