TextBook — І добре, — сказав він. — Користі з цього ніякої. А коли покинеш, то вже, мабуть, і не тягне. Ви таке чули, нібито сліпі не курять через те, що не бачать диму?
— Чогось не віриться.
— Та от і я думаю, що це дурниця, — сказав він. — Просто десь чув про таке. Всяке ж, знаєте, кажуть…
Ми замовкли, і я став слухати шовкопрядів.
— Ви чуєте тих бісових хробаків? — спитав він. — Он як жують.
— Аж чудно, — мовив я.
— Скажіть, синьйоре лейтенанте, щось таки з вами негаразд, що ви не можете спати? Я ще й разу не бачив, щоб ви спали. Оце відколи я при вас, ви все не спите вночі.
— Не знаю, Джоне, відказав я. — Минулої весни мене добряче торохнуло, то й досі щось уночі негаразд.
— Те саме й зі мною, — сказав він. — Не для мене ця бісова війна. Я надто нервовий.
— Може, це минеться.
— А скажіть, синьйоре лейтенанте, чого ви пішли на цю війну?
— Не знаю, Джоне. Тоді мені хотілося.
— Хотілося… — сказав він. — Оце-то причина.
— Ми, надто голосно розмовляємо, — сказав я.
— Ет, вони сплять як убиті,— відказав він. — Та й не розуміють вони по-англійському. Вони взагалі ні біса не тямлять. А що ви думаєте робити, коли все скінчиться і ми повернемось у Штати?
— Працюватиму в газеті.
— В Чікаго?
— Можливо.
— Ви читаєте коли-небудь, що пише отой Брісбейн? Жінка вирізує його статті й присилає мені.
— Читаю, аякже.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧОЛОВІКИ БЕЗ ЖІНОК КНИГА ОПОВІДАНЬ“ на сторінці 108. Приємного читання.