Спін

- Тому що ми хочемо, щоб вони прибули до місця призначення приблизно в один і той же час. А зробити це не так просто, як здається. Вони повинні втягнутися в спін-мембрану більш-менш одночасно, інакше їх вихід буде розділений на багато років або століть. Це не так критично для анаеробних бактерій, але краще перестрахуватися, коли це дійсно важливо.

- Але роки або століття? Як це можливо?

- Така природа Спіна, Діана.

- Розумію, але століття?

Він повернувся у кріслі до неї обличчям, насупившись.

- Я намагаюсь зрозуміти ступінь твого невігластва…

- Просто питання, Джейс.

- Століття за кілька секунд для нас.

- Що?

- Глянь на годинник і помовчи одну секунду. Ні, я це зроблю сам. - Він помовчав. - Друга секунда. Щось сталося?

- Джейсон.

- Він зі мною. Ти уявляєш співвідношення часу?

- Грубо.

- Цього недостатньо. Одна земна секунда дорівнює 3,17 років зовні Спіну. Май це на увазі. Якщо одна з наших ракет ввійде у спін-мембрану, відставши на секунду, вона вийде на орбіту через три з лишнім роки.

- Я просто не рахувала цифри…

- Тут вони важливі, Діана. Припустимо, наша флотилія щойно вийшла з мембрани, прямо зараз, - Він намалював галочку у повітрі пальцем. - У нас пройшла одна секунда. Для флотилії це три з лишнім роки. Секунду тому вони були на орбіті Землі. Тепер вантаж вже доставлений на поверхню Марса. Я маю на увазі зараз, Діано, буквально зараз. Це вже відбулося, і вже здійснено. За хвилину на нашому годиннику там промине приблизно сто дев’яносто років.

- Це багато, звичайно, але щоб щось зробити на планеті, потрібно більше ніж якихось двісті років, чи не так?

- Тобто ми вже двісті років ведемо експеримент. Прямо зараз, коли ми говоримо, бактеріальні колонії, які вижили у подорожі, уже розмножуються на Марсі протягом двох століть. Через годину вони існуватимуть там одинадцять тисяч чотириста років. На цей же час завтра вони будуть там майже двісті сімдесят чотири тисячі років.

- Окей, Джейс. Я зрозуміла ідею.

- Через тиждень це буде 1,9 мільйони років.