Спін

Тоді вона посміхнулася, обняла мене і залишила одного в коридорі.

Пізніше я сидів довше, ніж зазвичай, няньчачи свою поранену гідність, чуючи шум і сміх у сусідніх номерах, і бажаючи, щоб вони кудись провалилися, ці всі учені і інженери з Перигелію, JPL і Кеннеді, всі ці “паперові” люди і відеожурналісти, які приїхали подивитися на стовпи вогнів далеких ракет, - всі ми робили свою роботу тут наприкінці епохи людської історії, робили те, чого від нас очікували, грали свої ролі, але це не мало ніякого значення.

Джейсон прибув опівдні наступного дня, за десять годин до першої хвилі запусків. Погода була ясною і спокійною, це був добрий знак. З усіх глобальних стартових майданчиків тільки один, - Коура-комплекс у французькій Новій Гвінеї (від ЄКА, - європейського космічного агенства), закрили через жорстокий березневий шторм. ( запуск ЄКА мікроорганізмів був відкладений на день, що означало півмільйона років по Спін-часу).

Джейс прийшов прямо до мого люксу, де вже були Діана і я. Він був одягнений в дешеву пластикову куртку від вітру і капелюх у стилі Мерлін, який низько опустив на очі, щоб сховатися від журналістів-нишпорок.

- Тайлер, - сказав він, коли я відкрив двері. - Вибач. Якби я міг, я приїхав би на похорони.

- Я знаю.

- Белінда Дюпре була найкращою людиною у Великому Будинку. Я маю на увазі її вклад.

- Я ціную твої слова, - сказав я, і відступив, щоб він увійшов всередину.

Діана встала з крісла з виразом побоювання. Джейсон зачинив за собою двері, без усмішки. Вони стояли досить далеко один від одного, дивлячись і вивчаючи. Тиша була вагомою. Нарешті Джейсон зламав її.

- Цей комір, - сказав він, - ви тільки подивіться, - як у вікторіанського банкіра. І ти повинна ставати на маленьку вагу. Хіба так важко роздобути їжу у тій коров’ячій країні?

Діана відповіла:

- Там більше кактусів, ніж корів, Джейс. - І вони засміялися і кожен ніби опустив свою зброю.

Ми отаборилися на балконі після настання темряви, - поставили зручні стільці і заказали тацю з креветками (вибір Діани). Ніч була темною, як і кожна беззоряна оповита спіном ніч, але стартові платформи були освітлені гігантськими прожекторами і їхні обриси танцювали в похилих відблисках.

Джейсон відвідав невролога кілька тижнів тому. Діагноз спеціаліста був такий же, як у мене: Джейсон страждав від рідкісної форми розсіяного склерозу, для якої поки що можливе було тільки паліативне лікування. Насправді невролог хотів представити випадок з Джейсоном у Центр з контролю і профілактики рідкісних захворювань, як частину їх триваючого дослідження про те, що деякі з них називали АРС, - атиповим розсіяним склерозом. Джейс відмовився або відкупився від нього. І зараз, принаймні, підібраний коктейль з наркотиків тримав його в стадії ремісії. Він був функціональним і мобільним, як зазвичай. Будь-які підозри, якими Діана можливо заразилася, були швидко розвіяні.

Він приніс із собою пляшку дорогого і справжнього французького шампанського, щоб відсвяткувати запуски.

- Ми могли б мати VIP місця, - сказав я Діані. - На терасі будинку Асамблеї. І тертися ліктями з президентом Гарландом.

- Вид звідси теж непоганий, - сказав Джейсон. - Тут навіть краще, ми не будемо під прицілом фотооб’єктивів.

- Я ніколи не зустрічалася з президентом, - сказала Діана.

Небо, звичайно, було темним, але телевізор в номері готелю (ми пересунули його, щоб чути відлік) говорив про Спін, і Діана подивилася в небо, наче якимось чудесним чином бар’єр міг стати видимим. Кришка, що додається до світу. Джейсон побачив її погляд.

- Вони неправильно називають його бар’єром, - сказав він. - Ми називаємо його інакше.