Спін

- Ще ні.

- Я не уявляю Великий Будинок без тебе.

Вона засміялася, але сумно.

- Я думаю, що у мене був достатньо великий будинок для одного життя, дякую.

Але вона ніколи не згадувала про цей намір знову. Якщо це була не Керол, як я здогадуюся, то хтось інший переконав її залишитися.

Джейс з’явився ближче до полудня.

- Тай? - Його завеликі джинси висіли на стегнах, як снасті на кораблі у штиль, а футболка була заплямована примарами соусних плям. - Можеш допомогти мені з барбекю?

Я вийшов з ним на подвір’я. Барбекю це стандартний пропановий гриль. Джейс раніше не користувався ним. Він відкрив вентиль балона, натиснув на кнопку як можна легше і здригнувся, коли розквітло полум’я. Потім посміхнувся до мене.

- У нас є стейки. У нас є три салати з бобів з місцевого магазину.

- І майже немає комарів, - сказав я.

- Вони щось розпорошували проти них цієї весни. Голодний?

Я був. Так чи інакше, дрімаючи майже весь день, я нагуляв апетит.

- А ми готуємо на двох чи на трьох?

- Я ще чекаю її дзвінка. Напевно цього вечора її не буде. Тільки ми двоє, я думаю.

- Якщо китайці не запустять атомну бомбу раніше.

Це було приманкою.

Джейсон попався на неї.

- А, ти турбуєшся про китайців, Тай? Це більше можна не називати кризою. Усе врегульовано.

- Радий це чути. - Я почув про кризу і її вирішення в той же день. - Mоя мати щось згадувала про це. Щось у новинах.

- Китайські вояки хочуть скинути атомну бомбу на полярні артефакти. Вони мають ракети з ядерними боєголовками, які розвернуті в Цзюцюань, і готові до запуску. Їхні міркування зводяться до того, що якщо вони зможуть пошкодити полярні пристрої, то зникне весь екран, який огортає Землю. Звичайно, немає ніяких підстав вважати, що це спрацює. Яка ймовірність того, що технологія, здатна до зміни часу і гравітації буде вразливою до нашої зброї?