Вихор

Бозе сказав, що він зараз під’їде на стоянку Державної опіки. Сандра забрала, все що хотіла, з офісу - кілька гігабайт відсортованих файлів, фото Кайла перед його каліцтвом, - в сумку, а потім відправилася в прийомну, щоб зустрітися з ним.

Джек Геддес ще чергував в коридорі. Він встав із стільця і спитав,

- Ви вже йдете, докторе Коул?

- На добраніч, Джек, - сказала вона, на що не отримала ніякої відповіді. Але він дивився на неї, повернувши голову і помахав, коли вона повернула за ріг, без сумніву, задоволений, що звільнився від обов’язку спостереження.

Уніформа і значок Бозе дозволили йому пройти повз охоронця, який був у прийомній. Наступною перешкодою була нічна медсестра, яка відповідала за замкнені палати. Сандра повела Бозе туди.

Вона знала нічну медсестру лише побіжно. Її звали Мередіт якась-там - Сандра не могла згадати її прізвища, жінки просто казали Мередіт. Вона виглядала на жінку посередині п’ятдесятих років, з виразом краще-зі-мною-не-зв’язуйтесь, що сидів на її обличчі так природно, що Сандра підозрювала, що це може бути вроджене. Мередіт вийшла з-за столу, коли побачила Бозе і Сандру, що наближалися, ефективно блокуючи прохід. Перш ніж вона встигла щось сказати, Бозе вручив їй стандартний бланк випуску пацієнта до найближчих родичів, заповнений по повній формі, який він заповнив у себе. Мередіт похмуро поклала документ після ознайомлення.

- Просто відкрийте двері, мем, будь ласка, - сказав Бозе. - Уже пізно, і я хочу встигнути відвезти ізольованого до його сім’ї.

- Він може бути ізольований, але він не ваш бранець, не зараз, у всякому разі. І вже пізно, хіба він не може побути тут ще одну ніч?

Сандра взяла на себе ініціативу:

- Я не пам’ятаю, чи ми зустрічалися. Я доктор Коул. Ви праві, це незвичний час для передачі до пацієнта, просто передайте його нам, будь ласка. Я підпишу документ.

Мередіт, здавалося, вагалася. За плітками співробітників, нічні медсестри берегли своїх підопічних, як приватне феодальне володіння. Очевидно, Мередіт не подобалося вторгнення в її королівство.

- Добре, докторе Коул, але цей Оррін Мазер на спеціальному протоколі, і я не бачу нічого у його графі, де є записи про лікаря. Те, що я бачу, це позначення від доктора Конгрева, що ви були лікарем пару днів тому.

- Ви бачите яке-небудь застереження проти лікаря з персоналу Державної опіки або офіцера поліції з документом на передачу підопічного? Тому що я починаю виявляти нетерпіння, Мередіт.

Мередіт повагалася, але потягнулася до комутатора, який розблокував двері до підопічного. Потім вона підвела руку. - Передача пацієнта потребує дозволу лікаря.

- Я просто прошу вас відкрити двері, Мередіт.

- Доктору Конгреву це може не сподобатися.

- Якщо ви затримаєте нас, це не сподобається мені. І хоч я не доктор Конгрев, але впевнена, що буде пекло, коли він взнає, що ви думали, що це гарна ідея, сидіти тут і не виконувати свої обв’язки.

Обличчя Мередіт скривилося, ніби вона смоктала лимон, але вона натисла перемикач.

- Я збираюся поговорити з доктором Конгревом про це.

- Ваше право, - сказала Сандра.