Вихор

- Ніхто не знає, що союз з гіпотетиками може означати в практичному плані. Безсумнівно, ми всі змінимося в духовно-інтелектуальному, чи навіть у фізичному плані. Але ми все ще будемо потребувати місця, щоб жити.

- Ви не знаходите, що це страшно?

- Як людина я міг би боятися. У сукупності ми хоробріші.

- Дуже шкода, але мені важко уявити, що це таке - вузол, Мережа, Корифей.

- Я розповідав, як вони функціонують.

- Суб’єктивно, я маю на увазі. Що тоді відчуваєш, і як.

- Якщо ви говорите про імплантат, операція повністю безболісна…

- Оскар, це не хірургія! Це схоже на щось живе з проводами всередині вашої голови?

- Ох. Ну, це не дроти. Це з’єднання штучної нервової тканини з опсин-білків. Ні, - він підняв руку, щоб зупинити нові питання, - я розумію, про що ви питаєте. Все, що я можу сказати, - ви відчуваєте себе, як ніби нічого не трапилося взагалі. Звичайно, мій власний вузол був встановлений при народженні. Але я можу описати відчуття, коли Мережа вимикається, якщо ви думаєте, що це буде корисно.

Я кивнув. Тераса тремтіла від далеких будівельних робіт. У повітрі слабо пахло гранітим пилом.

- Втрата мережі була як втрата сенсу. Як тимчасова сліпота. Однією з функцій вузла є полегшення спілкування. Навіть у простій розмові лімбічний інтерфейс допомагає нам сприймати і інтерпретувати нюанси, які ми могли в іншому випадку пропустити. Принаймні, коли обидві сторони оснащені одинаково. Вибачте, якщо це звучить образливо, але для нас не підключена людина може здаватися нечутливою майже до дурості.

- Угу… це так ви сприймаєте спілкування зі мною?

Він посміхнувся.

- Я навчився робити знижку. - Це було сказане з гумором, на думку Оскара.

- У якийсь момент, однак, виникає свого роду емоційна рівновага, вірно? Це те, що я не можу зрозуміти у картині.

- Можливо слово “емоція” вводить в оману. Процес тонший і глибший. Свідоме рішення знаходиться за межами досяжності Корифея. Але подумайте, наскільки людське пізнання несвідоме. Наприклад, пане Фіндлі, і ви, і я часто приймаємо рішення на основі моральної інтуїції. Ми називаємо її “совість”. Совість не виникає зі свідомого, систематичного міркування. Але це не означає, що вона нерозумна або нелогічна! Припустимо, що ви бачите людину, яка тоне в річці, і вам потрібно кинутися в воду, щоб врятувати її, про ви думаєте? Ви розраховуєте ризики проти переваг? Очевидно ні, ви дієте з інстинктивного ототожнення з тонучою людиною; ви відчуваєте її страждання, ніби це ваші власні страждання, і ви дієте, щоб полегшити їх, незважаючи на свої страхи. Або, якщо ви не в змозі діяти, ви відчуваєте себе винним чи відчуваєте каяття. Це не тривіальне явище. Акти совісті скидали уряди і валили імперії у свій час.

- І нам не потрібні були вузли або Мережа, щоб робити це.

- Ні, але в той же час індивідуальна совість ненадійна. Людина може чинити неправильно, і в той же час бути переконаною, що чинить правильно.

- Ви не більше непогрішимі, ніж я, Оскар.

- Але коли ми об’єднали свої совісті з тисячами або мільйонами інших, помилки стали рідшими і самообман практично неможливий. Ось що робить Корифей для нас!