Вихор

Бозе ігнорував Мередіт і подивився на Геддеса, який подався до нього з грудьми виставленими вперед.

- Це справа поліції. Я забираю Мазера від мого імені.

- Ви не маєте повноважень, - сказала Мередіт.

- Ви можете зійти з мого шляху, - сказав Бозе Геддесу, - або я можу заарештувати вас за втручання, на ваш вибір, сер. Мене би тут не було в цей час, якби справа не була терміновою.

Сандра уявила Конгрева, який отримав виклик у власному автомобілі, і тепер думає повернутись на роботу. Як давно він покинув Державну опіку? Півгодини, сорок п’ять хвилин? Що як він уже приїхав додому або десь зупинився по дорозі? Вона намагалася не показувати занепокоєння, непомітно поглядаючи на годинник.

Геддес відвів очі від Бозе, класичний випадок, подумала Сандра, але потім санітар зітхнув і повернувся до Мередіт.

- Цей чоловік показав вам свій значок? Він на роботі?

- Так, але…

- Тоді я нічого не можу вдіяти, мем.

Геддес відступив убік. Бозе майже спокійним голосом запитав Мередіт,

- Вам потрібен мій підпис?

- Якщо ви наполягаєте на цьому, вам краще підписати форму. - Медсестра Мередіт просунула папір крізь грати. - Внизу. Ви теж, докторе Коул. Буде пекло, коли доктор Конгрев побачить вас тут. Це все, що я можу сказати.

Бозе підписав; Сандра додала свій підпис тремтячою рукою. Потім вона повезла Орріна по коридору в швидкому темпі, за стрімкою ходою Бозе. Оррін спав, що було дивом. Вона могла чути його м’яке хропіння крізь стукіт коліс.

Як тільки вони минули головні двері і виїхали на стоянку, обличчя Сандри почало колоти від поту. Рифи хмар закривали всі зірки.

- Оформлений документ, який ви дали їм, - спитала Сандра, - там все законно?

- Навряд. Це стандартна форма. Я просто поставив кілька підписів.

- Це не зовсім законно, чи не так?

Він посміхнувся.

- Усі мости спалено.

- Тоді хутко забираємося звідси.