Вихор

- Я турбуюся про те, наскільки небезпечно це для тебе.

- Дякую. Я теж. Але я все ще хочу допомогти Орріну.

- Я шкодую про те, що замішав тебе в справу. Коротше кажучи, я думаю, що тобі краще зробити те, що запропонував абонент, інакше ти вилетиш з роботи.

- Думаю що так.

- І ти не одна. Учора мене викликали в кабінет дільничого капітана. Він сказав, що у мене є вибір. Я можу тримати дистанцію від того, що відбувається у Державній опіці, або я можу покласти мою зброю і значок йому на стіл.

- Я так розумію, ти не плануєш тримати дистанцію?

- Я буду хвилюватися про свою кар’єру пізніше. Нам потрібно витягти Орріна з цієї будівлі. Тоді він і його сестра можуть ховатися, поки справа не буде вирішена, так чи інакше.

- Добре, відмінно. Як ми це робимо?

Ще один момент тиші.

- Ти абсолютно впевнена, що хочеш вплутатись в це?

- Просто скажи мені, що робити, Бозе.

- Ну, це залежить. - Він ретельно оглянув її. - Чи зможеш ти піти туди і принести вибачення, щоб воно виглядало так, ніби ти згодна співпрацювати?

- Це твій план?

- Частина.

- Гаразд, припустимо, я зроблю це… що далі?

- Ти зателефонуєш мені, як тільки Конгрев залишить будинок. Я прийду одразу. Тоді побачимо, чи зможемо ми вирвати Орріна з замкненої палати.

РОЗДІЛ ЧОТИРНАДЦЯТИЙ

ІСТОРІЯ ТУКА

1.

Експедиція “Авангард”, - а Оскар наполіг на такій назві, складалася з п’ятдесяти чоловік, в основному солдатів, в їх числі було півдюжини цивільних осіб менеджер-класу і вдвічі більше наукових і технічних спеціалістів зі своїм спорядженням, і літак - досить великий, щоб вмістити нас усіх.