Вихор

- Я знаю. Але вже за північ, і ми обидвоє повинні трохи поспати. Я залишуся у тебе, тобі не буде незручно?

- Звичайно ні.

- Я можу поспати на дивані, якщо потрібно.

- Не смій.

*

Вранці, за сніданком, коли вона сиділа за кухонним столом і дивилася, як Бозе їв яєчню, яку вона приготувала для нього, Сандра думала про те, що анонім говорив про Кайла.

- Препарат для довголіття, - сказала вона, - він допоміг комусь на зразок мого брата?

Учора ввечері, в інтимі своєї спальні, вона розказала Бозе про Кайла і її батька. Бозе обвив свої руки навколо неї, поки вона розповідала. Коли вона закінчила, він нічого не сказав, щоб її втішити, - не сказав нічого взагалі, - і тільки поцілував її в лоб, ніжно, і цього було достатньо.

- Препарат може відновити його фізичний стан. Але він не відновить його повністю. Він не поверне собі спогади або свої навички або навіть свою первісну особистість.

Вона згадала, як після сканування мозку Кайла невролог в Дубах показав їй величезні ділянки некротичної тканини, як крила смертельної чорної молі. Навіть якщо ці ділянки будуть відремонтовані чарівним чином, вони будуть порожні і інертні. Після лікування Кайла потрібно буде вчити заново, він може навіть навчитися говорити…але він ніколи не зможе повністю відновитися. (І якщо він навчиться, він буде іншим Кайлом. А якщо ні?)

- І, - сказав Бозе, - лікування змінить його. Після того, як препарат інфільтрується в його клітини, він залишиться там назавжди. Деякі люди вважають, що це огидно.

- Тому що препарат використовує технологію гіпотетиків?

- Ймовірно.

- Відповідно до ноутбука Орріна, - процитувала Сандра по пам’яті, - “марсіани зрештою скасували процедуру продовження віку”.

- Так, думаю до цього питання Оррін підходить правильно.

- Ми досі не знаємо, звідки він міг знати про такі речі.

- Ні, - сказав Бозе.

- Я думаю, що цього нам і не потрібно знати, правильно? Все, що ми повинні зробити, це витягти його в безпечне місце.

Бозе мовчав якийсь час. Сандра навчилася поважати його хвилинки мовчання, ніби відчувала інтонації його думки. Вона відкрила вікно кухні, сподіваючись на свіже повітря, але вітер, який подув, був жаркий і злегка металевий.

Бозе сказав: