Вихор

- Є бажаючі?

- Ні, поки що ні.

Бозе подивився на шосе, в киплячу темрявою ніч.

- Ну, ви праві в тому, що це не стандартна робота поліції.

*

Період Спіну був важким часом для поліції і сил безпеки по всьому світі, особливо у фіналі, коли зірки знову з’явилися на нічному небі і сонце, на чотири мільярди років старіше, ніж це було п’ять років тому, перетнуло меридіан, як кривавий прапор апокаліпсису. Здавалося, що це кінець світу. Дуже багато поліцейських покинули свої місця роботи і приєдналися до своїх родин, щоб провести з ними останні години. І коли стало очевидно, що світ не закінчується, що гіпотетики фільтрували випромінювання, що досягало Землі, до прийнятного рівня, даючи планеті принаймні непевне майбутнє, багато хто з цих дезертирів залишилися вдома, незважаючи на амністію. Тому що життя змінилося до невпізнання.

Були сформовані нові органи і набраний особовий склад, навіть з маргінальними характеристиками. Бозе прийшов через два десятиліття, в той час, коли багато хто з минулих маргінальних новобранців став старшим персоналом. Він не знайшов себе у безперервних(хоч відбавляй), внутрішніх конфліктах і суперництві поколінь. Його власна кар’єра, наприклад, просувалася в льодовиковому темпі.

Проблемою, сказав він Сандрі, була корупція, що народилася у тих роках, коли провели заміну кадрів і чесноти пішли жебракувати. Вхідний прилив екваторіальної нафти тільки посилив проблему. На поверхні Х’юстон виглядав досить спокійним містом: ХПД ефективно діяла проти майнових злочинів і дрібного насильства. І якщо під полірованою зовнішністю міста текла річка незаконних товарів і незадокументованої готівки.., - ну, це була робота ХПД, - переконуватися, що ніхто не приділяє цьому надто багато уваги.

Бозе був обережним, щоб не підійти занадто близько до тіньової сторони діяльності ХПД. Він зголосився тягнути лямку роботи, але не приймав сумнівних призначень, навіть відхилив пропозиції по просуванню по службі. У результаті він був визнаний боягузом і навіть, в деякому розумінні, нерозумним. Але так як він ніколи не судив про інших, він також вважався корисним, офіцер, завзята увага якого до дрібниць звільнювала більш амбітних чоловіків для більш прибуткової діяльності.

- Отже ви тримаєте свої руки в чистоті, - сказала Сандра, пропонуючи це не як спостереження, а як отримання її схвалення.

- До певної межі. Я не святий.

- Ви могли би перейти у якийсь, мм.., вищестоячий орган, який не піддався корупції…

Він посміхнувся.

- З усєю повагою, - ні, не міг. У цьому місті гроші і влада тримаються одна за іншу. Вищими органами влади є люди, що найбільше упали в плані моралі. Поверніть направо на перехресті. Мій будинок другий ліворуч за світлофором. Якщо ви хочете почути решту, можете припаркуватися. Я не розважу багато, але, ймовірно, розпечатаю пляшку вина. - На цей раз його погляд був майже боязким. - Якщо вам цікаво.

Вона погодилася. І не тільки тому, що їй було цікаво. Або, скоріше, її цікавість не обмежувалася Орріном Мазером чи ХПД. Вона була більше зацікавлена власне Джефферсоном Бозе.

*

Очевидно, він не був любителем вина. Він добув запилену пляшку якогось невідомого бренду “Шираз”, ймовірно подарунок, давно забутий в кухонній шафі. Сандра сказала йому, що пиво буде краще. Його холодильник був щедро забитий “Короною”.

Однокімнатна квартира Бозе була традиційно мебльована і відносно акуратна, ніби її недавно прибирали з деяким ентузіазмом. Це був тільки третій поверх, але розташування дозволяло бачити на горизонті частину Х’юстона з випадково розміщеними вежами, які стріляли в постспіновий простір пікселями безладно освітлених вікон.

- Це гроші, які крутяться у корупції, - сказав Бозе, поставивши пляшку в холодильник і сідаючи навпроти неї в крісло, що бачило кращі дні. - Гроші, і ще дещо цінніше, ніж гроші.

- Що ж це?