Розділ «Поліна Жеребцова Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994–2004 рр»

— Я нічого не обіцяв! Ніякої зарплати не дам!

Брехун. Він ні з ким не уклав офіційний договір (тільки обіцяв), але клявся перед Азизом, що взяв мене на роботу і платитиме вісім тисяч рублів на місяць! Негідник!

Я позичала гроші у сусідки Хазман, у Кайли, у журналістки Айзан, щоб доїхати до роботи. Я вірила, що він чесна людина! Він так похвалявся знайомством із президентом Росії В. Путіним! Розповідав, що в банку має багато мільйонів доларів. А сам хотів «видурити» з мене п’ятсот рублів — собі на посуд. Гроші офіційно збирала Аліна, його подружка.

Я, до речі, встигла зателефонувати головному міністрові. Але він сказав, що прийме мене лише з Візиром. А телефон Візира вимкнений.

10.25. Стрілянина припинилась. Піду обережно вулицею, вздовж приватних будинків.

Довідку, по яку я приїздила до вищого навчального закладу, не віддали — ректор не поставив печатку.

14.20. Я у квартирі Кайли й Алхазура. Вони в лікарні: Алхазурів брат у реанімації. Кайлі погано після викидня, але вона на ногах. Вона обіцяла позичити трохи грошей, щоб ми змогли заплатити за винайняту квартиру.

Дружина Приживальця в лікарні — у неї позаматкова вагітність. Бідолаха.

Мама на прогулянці з Азаматом. Я, скориставшись ситуацією, скупалась і попрала речі. Тут тепло. Є газова плита! У нас удома страшний холод. Немає ні газу, ні пічки, ні води, ні електрики!

Тепер я «сушусь» на кухні, біля відкритої духовки. І пишу тебе, Щоденнику. Ти частина мене, але ти не я. Я віддала тобі частину своєї душі. Не писати — не можу. Ти мій наркотик. Моє покликання і моя пристрасть.

П.

Під вікнами божевільна стрілянина! Напилася горілки місцева міліція і знову притягла кулемет. Бігають і стріляють прямо біля нашого будинку.

Кайлі хтось чаклував. Підкинув папірець зі злим замовлянням. Я сказала їй, що замовляння треба спалити, а над нею прочитала молитву.

Ми віддали гроші за квартиру господарям! Ех, роздати б іще всі борги. Моя газета насолила директорові школи. І тепер у Цариці нові розбірки.

Ангел Смерті відвідував наш дім. Померло двоє кошенят. Кішка їх не годувала. У неї немає молока. Залишилося в живих одне, найбільше кошеня. Годую його з піпетки картопляним бульйоном.

Лікарняний закрила, зайшовши до безсовісного шкарбуна в білому халаті з мамою. Мама сіла на стілець і не виходила з кабінету, доки він не оформив папірці.

Мою зарплату в «Молодості» за серпень так і не віддали.

У Кайли був бенкет! Нас із мамою пригостили. На вісьмох людей купили одну курку, і всі з’їли по шматочку. Додому, щоправда, ми ледве повернулися, були проблеми з транспортом через стрілянину.

Сьогодні я готувала вареники з картоплею. Пічки немає. Раніше я варила їх у старому електричному самоварі, але світло на квартиру відключили горішні сусіди. Попросила сусідку Хазман, вона зварила вареники в себе на варильній плиті.

P. S. У нашій республіці багато людей практикують чаклунство. Війни надзвичайно цьому посприяли. Громадяни не можуть знайти родичів і звертаються до ворожок та відьом. Читають замовляння. Роблять привороти на кохання і насилають злі чари на ворогів. У багатьох оселях я бачила книжки з чорної магії і так рідко — священні книги.