Розділ «Поліна Жеребцова Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994–2004 рр»

Свято! Я купила вісім відер води, наносила їх на третій поверх і скупалась! У мого котика Борзика болить лапа. Мажу зеленкою.

Ще мені вирвали зуб. У лікаря Беслана, на зупинці «Електроприлад».

Познайомилася з Мархою. Має 37 років. Вона розповіла, як на неї напали в під’їзді і, погрожуючи ножем, забрали сережки.

Добре, що не маю жодної прикраси.

Ішов дощ, і я лишилася вдома. Уявляю злющі пики сусідів по ринку. Я забрала клейонку-дах, яка натягається над столами під час дощу, додому, тому що саме мою хтось повсякчас ріже ножем. А грошей купувати нову клейонку не маю.

Зате сусідам з ринку тепер під ноги ллє дощ, і утворюються калюжі. Вони мокнуть і зляться! Хазяйка квартири Таїса, напевне, стоїть у калюжі. Та й Козеріг із друзями — теж.

Маленька, яку доглядає моя мама, хвора на висип. Таїса нічого не пояснює. Ми можемо захворіти? Виходить, по-справжньому і їй на нас плювати.

На ринку я вічна рабиня. Усе подай. Усе принеси. Розумію: за все слід платити.

Займаюся за книжкою «Ніндзя». Там є енергетичні вправи! Бачила лікаря Лялечку! Живий! Його було поранено під бомбардуванням. Одужав.

Хворію. Заразилася від маляти, яке няньчить мама.

Мене нудить. Я вийшла в під’їзд, знепритомніла на сходах. Занесли додому сусіди. Родина міліціонера.

Таїса приховує, що це за хвороба. Схожа на шлунковий вірус. Удома в неї хворіють усі.

Перед моїми очима кола. Стеля обертається.

О, як мені погано! Я знову хвора.

Несподівано дружина міліціонера подарувала 50 р. У нас лежали копійки, дріб’язок. Хто друг? Хто ворог? Тут, у Чечні, все це злилося. Кожен може бути і негідником, і шляхетним (в один і той самий час!). Це — по-східному.

Переживаю за Куржан — жінку на базарі. Я вчу її арабських літер. Бідолашна Вайда! Вона, мабуть, бігає шукає мене.

У мене прикрість — ручки немає. Закінчилась! У цьому будинку все не слава богу!

Мені погано. Мабуть, через мою хвору печінку та занапащений війною шлунок.

До зустрічі, Щоденнику!

Ура! Знайшла ручку! Продовжую. Повністю згодна з Цицероном: «Я віддаю перевагу найнесправедливішому миру перед найсправедливішою війною».