Розділ «Поліна Жеребцова Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994–2004 рр»

Кинув у мене пачкою печива. Повідомив:

— Я поспішаю! Маю пару хвилин. Треба терміново знайти хлопців. Попередити їх про одну справу.

І додав:

— Якщо вже ти не виїхала, я до вас заходитиму! Не сумуй!

Сьогодні в нас хліба немає. Харчів — теж. Ближче до вечора я і мама сходили на ринок. Нічого не купили, крім пакета рису. У продавців були цигарки й шоколадки. На ринку жінки розповіли: о 15.00 обстріляли автобус із біженцями. Автобус їхав до Інгушетії. Продавчині назвали дані цієї трагедії: сорок людей убито, четверо поранені.

Господи! Як там наші?

Поліна

Учора ввечері прийшов Аладдин. Він повідомив:

— Джин загубився!

Зізнався, що вони посварились. Пояснив мені причини:

— Джин мав не розмовляти з тобою. Ти — з ним.

Аладдин був злим і розгубленим. Раптом він заявив мені й мамі, що багато думав і вирішив: він не стане псувати моє життя. Але він дуже хоче зараз, у війну, одружитись!

Його супутницею стане доросла жінка. Яка була заміжньою. У разі його смерті такій жінці не так страшно лишитися самій, як це було б мені. Я спокійно вислухала цей сумбур. Однак моє серце миттю стало важким, як камінь. Отже, з дорослою жінкою. Як виявилося, ми її знаємо.

— Кусум! — відразу здогадалась моя мама.

Аладдин кивнув. Але імені дружини не вимовив. Спробував пояснити:

— Вона — мати мого друга. Двічі була заміжньою. Ця жінка старша за мене, як у книзі про пророка Мухаммеда. Я ходив до них у дім. Те, що Кусум закохана в мене, — моя провина! А її син повторює про тебе. Говорить — буде живий, прийде по тебе! Виходить некрасиво! Нечесно! Кусум релігійна! На думку спільних знайомих, наш шлюб — перевірка віри!

Я твердо відповіла:

— Після таких дій ти мене не побачиш! Чужий чоловік нам у домі не потрібний!

Мама осадила мене:

— У цей страшний час про нього дбатимуть! Ти мусиш зрозуміти: у нього в дитинстві був інтернат, голод, холод. Нарешті з’явиться родина. Не думай про себе. Думай про нього!