Розділ «Стівен Кінг, Пітер Страуб Талісман»

— Судячи з голосу, він аж казиться з люті, — сказав Джек.

Лише думка, що дядько Морґан може з’явитися в Аркадія-Біч, змусила його нервувати.

— …Тоді часу мало, як ніколи. Бо, можливо, він не сильно побиватиметься, коли твоя мати помре. А його Двійник, певен, сподівається, що королева Лаура помре.

— Двійник?

— У цьому світі є люди, які мають близнюків на Територіях, — сказав Спіді. — Небагато, оскільки там значно менше людей, ніж тут, — може, навіть одна на сто тисяч. Але Двійникам подорожувати туди і назад значно легше.

— Ця королева… вона… моя мама… її Двійник?

— Так. Схоже на те!

— Але моя мама ніколи?..

— Ні. Вона не подорожувала. Не було потреби.

— А в мого батька був… Двійник?

— Так, насправді був. Чудова людина.

Джек облизнув губи — що за божевільна розмова! Двійники і Території!

— Коли мій батько помер тут, його Двійник помер там?

— Еге ж. Не відразу тої ж миті, але дуже швидко.

— Спіді?

— Що?

— А в мене є Двійник? На Територіях?

Спіді глянув на хлопчика з такою серйозністю, що Джек відчув, як спину облило холодом.

— Ні, синку. Ти є тільки один. І цей тип, Смоут…

— Слоут, — Джек злегка всміхнувся.