Квідич крізь віки

дерева, а бочки, встановлені на ходулях. Проте, один важливий елемент гри все ще був відсутній — золотий

снич. Четвертий квідичний м'яч був доданий не раніше середини XIII століття, і відбулося це досить

дивним чином.

Розділ 4 ПОЯВА ЗОЛОТОГО СНИЧА

З початку XII століття серед відьом і чаклунів було вельми популярне полювання на сниджетів. Золотий

сниджет

в наші дні є видом, який охороняється, але у той час він був широко поширений у Північній Європі. Маґли

не підозрювали про існування сниджетів завдяки їх скритності і швидкості польоту. Маленький розмір

сниджета, його спритність у повітрі, здатність уникати хижаків — все це збільшувало почесність його

упіймання. На гобелені XII століття, що зберігається в Музеї квідичу, зображені маги, що вилетіли на

полювання. У першій частині гобелена одні мисливці несуть сіті, інші використовують чарівні палички,

треті намагаються зловити птаха голіруч. Гобелен показує, що часто успішний мисливець вбивав сниджета.

У завершальній частині полотна ми бачимо нагородження чаклуна, що зловив птаха, мішком золотих

монет.

Полювання на сниджетів було безглуздим з ряду причин. Кожен розсудливий чаклун повинен засуджувати

знищення цих маленьких миролюбних пташок просто заради забави. Більш того, полювання, як правило,

відбувалося при світлі дня, а це призводило до того, що маґли ставали свідками польотів на мітлі. Проте

тодішня Рада чаклунів не перешкоджала зростанню популярності полювання на сниджетів. Як ми побачимо

нижче, Рада не вважала цю забаву чимось поганим.

Шляхи полювання на сниджетів і квідичу перетнулися в 1269 році на матчі, відвіданому головою Ради