Розділ «Четвер»

Вона переказала йому зміст повідомлення «Ассошіейтед пресс», потім додала:

— Мабуть, чутку про твоє призначення пустили навмисне, щоб перевірити реакцію. Реакція виявилася позитивною.

— Я б нізащо не повірив, що навіть твій брат…

— Його вплив нам допоміг. Але, безперечно, були й інші причини. Міжнародне становище. Потреба в людині з твоєю професійною репутацією. Не забувай, що ми весь час вірили в таку можливість. На щастя, всі фактори збіглися на нашу користь.

— Тепер, коли це вже сталося… — він замовк.

— Ну, «коли це вже сталося»… то що?

— Я не знаю, чи зможу…

— Зможеш. Ми зможемо. Вдвох.

Він із сумнівом похитав головою.

— Якби раніше…

— Те, що ти міг раніше, зможеш і тепер, — в голосі герцогині забриніли металеві нотки. — Сьогодні ввечері тобі доведеться зустрітися з представниками преси. Будуть й інші справи. На все це потрібна свіжа голова.

Він непевно кивнув:

— Я постараюся… — і підніс чарку до губ.

— Ні! — Герцогиня підвелася, забрала чарку з чоловікової руки, вийшла до ванної, і він почув, як вона виливає віскі в раковину. Повернувшись, вона промовила: — Все. Більше ні краплі. Зрозумів? Ані крапельки.

Він хотів був запротестувати, але передумав і сказав:

— Мабуть… маєш рацію.

— Якщо хочеш, я сховаю всі пляшки, а ту, відкорковану — виллю.

Він похитав головою.

— Не треба. І так витримаю. — Він примусив себе зосередитися і, наче демонструючи свою хамелеонську вдачу, раптом весь підібрався, споважнів і вже цілком рівним голосом зауважив: — Звістка справді чудова!

— Атож, — сказала герцогиня. — Для нас вона може стати початком нового життя.