Розділ «Нехай мене звуть Ґантенбайн»

Нехай мене звуть Ґантенбайн

Отже:

Філемон листів не прочитав, увімкнув першу передачу й відпустив гальма, тепер тільки бракує, щоб він через вас не вибрався з тієї канави, колеса прокручуються в багнюці, але потім йому все-таки щастить, автомобіль давно вже виїхав нагору, а Філемон і далі в багнюці своїх почуттів, думки йому крутяться й крутяться, а зрушити з місця він не може...

І отак цілісінький день!

Невимушена повсякденна привітність Бавкіди, її легеньке й без докору запитання, чому так пізно, її вдоволена заувага, що він нарешті купив собі нові туфлі й навіть знову помив машину, — ця вся цілком природна, щира й аж ніяк не награна невимушеність, із якою Бавкіда привітала свого Філемона, кричить до самих небес — я признаюся в цьому, — за умови, що в трьох данських листах написано приблизно те, що я припускаю, але поручитися не можу!.. Машина помита, але з одного боку прим’ята: мабуть, десь зачепився за стовбур, напевне, тоді, як вибирався зі слизької канави, і то добряче прим’ята. Це так, між іншим.

Філемон бреше:

— Ет, — каже він, — вона вже стара.

А тепер ще бракує, щоб він, Філемон, мав нечисте сумління, еге ж, щоб саме він не міг дивитися людям у вічі.

Філемон п’є забагато віскі.

Вона нічого не каже, він уже не такий молодий, чоловік його віку мало-помалу вже повинен дбати про себе. Про це жодного слова! Але він чує...

Філемон забагато працює.

— Атож, — згоден він, — ходімо в кіно.

— Якраз тепер показують фільм, — каже вона, — що має бути незвичайним, стилістично, як кажуть, він ні на що не схожий...

— Хто каже?

— Тобі нецікаве це кіно?

— Що означає «стилістично»?

— Фільм, — пояснює вона, — що взагалі не має ніякого story[19], розумієш, єдина подія — це, так би мовити, сама камера, там узагалі нічого не відбувається, розумієш, тільки рух камери, розумієш, зв’язки, що їх утверджує камера...

— Хто це сказав?

Якусь мить видається, неначе він хоче змусити її сказати правду, бо про фільм, який у цій країні показують уперше, вона знає не тільки те, що йому бракує story, а й те, що він становить собою стилістично...

— Я читала про це.

Читала!

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Нехай мене звуть Ґантенбайн» автора Макс Рудольф Фріш на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нехай мене звуть Ґантенбайн“ на сторінці 41. Приємного читання.

Зміст

  • Нехай мене звуть Ґантенбайн
  • Розділ без назви (2)

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи