Кров ельфів

Звичайно.

Продовж довгого часу було чути виключно плямкання, чавкання і стукіт дерев’яних ложок, що стикались у гарнці.

Зараза – повідомив Пауль Дагльберг і протяжно ригнув. – Я ще би щось з’їв.

Я теж – заявила Цирі і теж ригнула, захоплена безпретензійністю манер червонолюдів.

Більше не кажи – сказав Ксав’єр Моран. -  У роті в мене вже ягель росте. Солоне м’ясо мені теж набридло.

То нажерися трави, якщо маєш такий делікатний смак.

Або гризи кору берези. Бобри так роблять, і живуть.

Бобра то я би з’їв.

А я риби – розмріявся Пауль, з тріском розгризаючи здобутий з-за пазухи сухар. – Я бажаю риби, скажу вам.

То наловимо риби.

Де? – буркнув Яннік Брасс. – У кущах?

У струмку.

Теж мені струмок. На другий берег насцяти можна. Яка там може бути риба?

Є там риба – Цирі облизала ложку і запхала її за халявку. – Я бачила, коли ходила по воду. Але то якась хвора риба. Має висипку. Чорні і червоні плями…

Струги23 ! – рикнув Пауль, плюючись крихтами сухаря. – Ану, хлопаки, бігом до струмка! Реган! Знімай гачі! Зробимо з твої штанів саки.

Чому з моїх?

 Стягуй, рухом, бо я тобі по шиї дам! Казала тобі матуся, що маєш мене слухати?

Поспішайте, якщо хочете рибалити, бо сутінки вже не за горами – сказав Ярпен. – Цирі, вода загрілася? Залиш, залиш ошпаришся і попечешся котелком. Знаю, що ти сильна, але дозволь я візьму.

        Геральт  вже чекав на них, здалеку побачили його біле волосся між відкинутими плахтами возу. Червонолюд перелив воду до цебрика.

Потребуєш допомоги, відьмаче?