Кров ельфів

- Це не озеро. Це чорнильна ляпка…

- Ага. А тут… Тут Цинтра. Так?

- Так. На південь від Заріччя і Соддену. Тут, де тече ріка Яруга, яка впадає до моря саме у Цинтрі.  Цей край, не знаю, чи ти знаєш, зараз захоплений Нільфгаардцями…

- Знаю – відтяла, стискаючи долоню в кулак. – Дуже добре знаю. А де є той цілий Нільфгаард? Не знаю я такої країни. Немає його на цій твоїй карті, чи що? Дай більшу!

- Гмм… - Ярре дряпнув бородавку на підборідді. – Таких мап не маю… Але знаю, що Нільфгаард то десь далі, у південному напрямку… О, щось таке. Напевно.

- Аж так далеко? – здивувалась Цирі, дивлячись на місце на підлозі, яке він вказав. – Аж звідти прийшли? А дорогою здобули ці інші країни?

- Так, це правда. Захопили Метінн, Мехт, Назаір, Еббінг, всі королівства на південь від Гор Аммеллу. Ті королівтва, так само, як Цинтра і Гірський Содден, нільфгаардці називають тепер «Провінціями». Але Нижнього Соддену, Вердену і Бругге їм захопити не вдалося. Тут, над Яругою, війська Чотирьох Королівств затримали їх, перемігши у битві…

- Знаю, я вивчала істоірю – Цирі вдарила по мапі Відкритою долонею. – Ну, Ярре, кажи про війну. Завершуємо з політичною географією. Роби висновки через аналогію і через що тільки хочеш. Я перетворилась у слух.

Хлопець прокашлявся, почервонів, після чого почав пояснювати, вказуючи потрібні райони мапи кінцем гусячого пера.

- Сучасним кордоном між нами та захопленим Нільфгаардом Півднем є, як бачиш, ріка Яруга. Це практично нездолання перешкода. Вона практично ніколи не замерзає, а в сезон дощів несе так багато води, що русло має майже біля милі ширини. На довгому відтинку, отут, пливе серед урвистих, недоступних берегів, серед скель Махакаму…

- Країни червонолюдів і гномів?

- Так. А тому Яругу можна форсувати тільки тут, у нижній течії, у Соддені, і тут, у центральній течії, у Долині Доль Ангра…

- І сам тут, у Доль Ангра, був той… Інцидент?

- Зачекай. Я й кажу, що ріки ріки Яруги жодна армія зараз не може форсувати. Обидві доступні долини, ті, якими від віків марширували армії, надто сильно зайнята і захищена, як нами, так і Нільфгаардом. Дивись на карту. Дивись, скільки тут фортець. Зауваж, тут є Верден, тут Бругге, тут Острови Скелліге…

- А що тут? Та велика пляма?

Ярре підсунувся ближче, відчула тепло його коліна.

- Ліс Брокілон – сказав. – Це заборонена територія. Королівство лісових дріад. Брокілон також охороняє наш фланг. Дріади не пропустять там інкого. Нільфгаардців також…

- Гмм… - Цирі схилилась над картою. – Тут Аердін…. І місто Вендерберг… Ярре! Негайно припини!

Хлопець швидко прибрав губи від її волосся, почервонівши як півонія.

- Я не хочу, щоб ти так робив!