Кров ельфів

Занурився у натовп, потім швидко рущив бічними завулками, петляючи як заєць, якого переслідують пси. Коли дістався до возовні, чекав, захований у сіні, добрих пів години. Не зауваживши нічого підозрілого, виліз драбиною на стрих, перестрибнув на дах дому знайомого пивовара, Вольфганга Амадеуса Козиборода. Чіпляючись за замшілу черепицю, врешті добрався до віконця потрібної мансарди. У кімнатці за вікном горіла маленька лампадка. Невпевнено стоячи на ринві, Жовтець  постукав у свинцеву рамку. Вікно було закрите, відкрившись від легкого натиску.

Геральте! Гей, Геральте!

Жовтцю? Зачекай… Не заходь, прошу…

Як це, не заходь? Що це значить, не заходь? – поет розкрив вікно. – Ти не сам, чи що? Чи може ти там дрочиш?

Не дочекавшись відповіді і не чекаючи на неї, виліз на відвіконник, скидаючи яблука і цибулю, що стояли там.

Геральте… - ахнув і одразу замовк. А потім вилаявся упівголос, дивлячись на світлозеление вбрання медички, яке лежало на підлозі. Вікрив рота від здивування і вилаявся ще раз. Він міг сподіватись на все. Але не цього.

Шані – покрутив головою. – А нехай мене…

Без коментарів, дуже прошу – відьмак всівся на ліжку. А Шані закрилась, підтягнувши простирадло аж на задертого носа.

Ну, заходь – Геральт потягнувся за штаньми. – Якщо влазиш у вікно, то це мусить бути важлива справа. Бо якщо це не важлива справа, то ти зараз вилетиш через це вікно.

Жовтцю, злізай з підвіконня, скинеш рушту цибулі. – Всівся, присунувши собі ногою стілець. Відьмак підняв з підлоги свій і Шані одяг. Міну мав знічену. Одягався мовчки. Медичка, ховаючись за його плечима, боролась з сорочкою. Поет безсоромно розглядав її, подумки шукаючи порівнянь і рим до золотавого у світлі каганця кольору її шкіри і форми маленьких персів.

В чому справа Жовтцю? – відьмак защепив защіпки черевиків. – Кажи.

Збирайся – сухо відповів. – Ти мусиш швидко виїхати.

Як швидко?

Як найшвидше.

Шані… - Геральт кашлянув. – Шані розповіла мені про шпиків, які тебе вистежували. Ти їх загубив, як я розумію?

Ти нічого не розумієш.

Ріенс?

Гірше.

У такому разі справді не розумію… Зараз. Реданці? Третогор? Дійкстра?

Здогадався.