Розділ «Частина III Асиметричні проблеми»

— Маєш докази?

— О так! За кілька хвилин я тобі все надішлю.

— Навіщо Мортенові знадобилося нас зраджувати?

— Підозрюю, що він не розглядав це як зраду.

— А що ж це, як не зрада?

— Співпраця зі Старшим Братом. Можливо, виконання свого обов’язку перед провідною країною вільного світу? Звідки мені знати?

— Значить, він постачав інформацію вам?

— Він скоріше стежив за тим, щоб ми могли забезпечувати самі себе. Постачав нам відомості про ваші сервери й шифри. Це не так обурливо, як звучить. Погляньмо правді в очі, ми підслуховуємо все: від пліток сусідів до телефонних дзвінків прем’єр-міністра.

— Але цього разу витік пішов далі?

— Еге ж, ніби ми якась прірва. Я знаю, Ґабрієлло, ти не додержала приписів, та я цілком упевнена, що з морального погляду ти діяла правильно. І я неодмінно простежу за тим, щоб твоє керівництво зрозуміло це. Ти здогадалася, що в твоїй організації щось прогнило, тому не могла діяти всередині її. Однак ти була сповнена рішучості не ухилятися від своєї відповідальності.

— Проте вийшло кепсько.

— Іноді виходить кепсько, хоч як ретельно ми зважуємо все.

— Дякую на доброму слові, Алоно. Але я все одно ніколи не пробачу собі, якщо з Авґустом Балдером щось станеться.

— Ґабрієлло, хлопчик у безпеці. Він тепер їде машиною в засекреченому напрямку з панною Саландер — на той випадок, якщо комусь знову заманеться їх переслідувати.

Ґране, здавалося, не зрозуміла.

— Що ти маєш на увазі?

— Що він цілий і здоровий, крихітко. І завдяки йому вбивцю його батька спіймали й розпізнали.

— Тобто Авґуст живий?

— Саме так.

— Звідки ти знаєш?