Розділ без назви (3)

Як було б добре, якби Генрі був удома, але його немає. У відповідь на його неодноразове натискання на дзвінок на дверях з’являється Елвена Мортон зі шваброю в руці.

— Він на KDCU, записує рекламні ролики, — каже Елвена. — Мені довелось його підкинути. Я не знаю, чому він не записав їх тут, у студії, здається, казав, що це якось пов’язано зі звуковими ефектами. Я здивована, що він вам не казав цього.

Найгірше те, що Генрі казав. «Ріб Кріб кузена Бадді». Прекрасний центр Ла-Рів’єр. Усе це. Він навіть казав Джеку, що збирається попросити Елвену Мортон, щоб підкинула його. У житті Джека багато чого сталося з моменту тієї розмови: він знову зустрів давнього друга дитинства, він закохався у Двійника Джуді Маршалл, дізнався «Секрет Усього Сущого», але, незважаючи на все це, він складає ліву руку в кулак і заціджує собі ним прямісінько між брів. Зважаючи на швидкоплинність подій, він розцінює це як помилку, що не має виправдань.

Місіс Мортон дивиться на нього переляканими широко розплющеними очима.

— Ви маєте їхати за ним, місіс Мортон?

— Ні, він збирався піти у бар із кимось з ESPN. Генрі казав, що той хлопець його привезе. — Вона стишує голос до тембру конфіденційності, яким зазвичай розповідають секрети. — Не те щоб Генрі це казав, але, мені здається, на Джорджа Ретбуна чекає щось грандіозне. Ду-у-уже грандіозне.

«Борсучий вал» стане національною радіопередачею? Це не здивувало б Джека, але в нього зараз немає часу, щоб радіти за Генрі. Він передає місіс Мортон касету, в основному щоб не відчувати, що це абсолютно марна поїздка.

— Залиште це йому там, де…

Він замовкає. Місіс Мортон дивиться на нього зі звичним здивуванням. Джек ледь не сказав: «Де він точно побачить». Ще один промах. Неперевершений детективе, та що це з тобою!

— Я залишу її на програвачі в студії, — каже вона. — Він точно знайде її там. — Джеку, можливо це не моє діло, але ви маєте не зовсім добрий вигляд. Ви дуже бліді і скинули не менше десяти фунтів за останній тиждень. Також… — Вона здається трохи збентеженою. — Ви взуті не на ту ногу.

Так і є. Він вносить необхідні зміни, стоячи спершу на одній нозі, а тоді на другій.

— Останні сорок вісім годин були важкими, але я тримаюся, місіс М.

— Це все через справу Рибака, так?

Він киває.

— Я маю поспішати, а інакше, як то кажуть, бути біді. — Він повертається, але про всяк випадок іде назад. — Можу я вас попросити, щоб ви залишили йому повідомлення на диктофоні в кухні? Скажіть, щоб зателефонував мені на мобільний, щойно прийде. — Тоді одна думка породжує іншу, він показує на непідписану касету в її руці. — Не слухайте це, гаразд?

Місіс Мортон шокована.

— Я б ніколи так не вчинила! Це те ж саме, що розпечатати чужий лист!

Джек киває і скупо всміхається.

— Добре.

— Це… його запис? Запис Рибака?