— Гаразд. — У голосі матері чулися радше зневіра і втома, ніж надія.
— Мамо!
— Що, Еріку?
— Ти хочеш, щоб я почав обрізати дерева?
Мати гірко усміхнулася, почувши це запитання:
— Ні, тепер це вже не має сенсу. Той, хто прийде сюди після нас, нехай і обрізає.
Розділ 12
Ніхто не вбиває драконів
ано-вранці поривний вітер збурив море, і далеко на обрії білі баранці ще й досі вперто бігли до берега, а вздовж узбережжя каміння і брили були сірі й слизькі від шумовиння.
Раз по раз озивався далекий, ледь чутний гуркіт, коли невгамовне море накочувалось на рінь у затоці.
— Ну? — виклично запитав Ерік.
BE сидів на скелі, мимоволі збиваючи великим пальцем дрібні камінчики, намагаючись поцілити ними в калюжу серед каміння:
— Я приголомшений. Гаральда вигнали за насильство. Чому він удався до нього?
— Слухай, йолопе! — блиснула очима Інгеборг. — Таж Ерік сказав, що це приватна справа.
— Справді, — трохи знітився BE. — Однак це важко зрозуміти.
— Я не пробачаю насильства. Я тільки кажу, що він утратив самовладання за обставин, які нікого б не лишили байдужим, — пояснив Ерік.
— Еріку, — урвала його Інгеборг, — тобі не треба виправдовуватись перед нами. Ми твої друзі і ми на твоєму боці, правда? — Вона глянула на BE. — І ми хочемо, щоб Гаральд повернувся. Отже… — вона на мить замовкла. — Ти казав, що маєш план. Розкажи нам про нього.
— Мені це не подобається. Адже ви знаєте, що існує кара за переховування вигнанця, — зажурено мовив Б’єрн.
— На мою думку, тут можна дати якусь раду.
— Гаразд, Еріку, розповідай, — сягнув рукою вниз BE і набрав ще одну жменю гладеньких камінчиків.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Епік» автора Конор Костик на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Конор Костик ЕПІК“ на сторінці 47. Приємного читання.
TextBook