Розділ «Частина II»

— Га?

— Що ви думаєте про це?

У кімнаті стояла така тиша, що я почув, як ковтаю грудку, яка застряла в горлі.

— Навіть не знаю, що сказати. Це виглядає так абсурдно, так безглуздо, що важко поставитися до цього серйозно.

Маджид голосно прокашлявся. З-під його насуплених колючих чорних брів мене свердлили колючі чорні очі.

— Якщо вважати, що розпанахати людину від паху до горла, розкидати її органи по всьому будинку і полити все її кров’ю — це серйозно, то треба і поставитися до цього серйозно.

— А Сапна зробив це?

— Його прибічники зробили це, Ліне,— відповів Абдул Гані.— І на їхньому рахунку ще принаймні шість убивств за останній місяць.

— Я чув розмови про Сапну, але вважав, що це вигадки, щось подібне до легенди. В газетах нічого не писали про це, а я читаю їх щодня.

— Ця справа засекречена, і розслідування ведеться дуже обережно,— пояснив Хадербгай.— Але ми знаємо, що вбивали прихильники Сапни, тому що його ім’я було написане кров’ю на стінах і на підлозі. На цей момент цього Сапни офіційно не існує. Але це питання часу, і скоро всі дізнаються про нього і про те, що твориться від його імені.

— І ви не знаєте, хто це?

— Він нас дуже цікавить, Ліне,— відповів Хадербгай.— Що ви думаєте про цю прокламацію? Вона була розвішена на багатьох ринках і житлах бідняків. І написана англійською, як бачите. Вашою мовою.

У цих словах звучав осуд, і хоча я не мав ніякого стосунку до цього Сапни, я почервонів.

— Не знаю. Не бачу, як я можу допомогти вам.

— Ну-ну, Ліне,— озвався Абдул Гані.— У вас повинне було скластися якесь враження від прочитаного, повинні були виникнути якісь думки. Не бентежтеся, просто скажіть, що вам спало на думку. Це вас ні до чого не зобов’язує.

— Ну...— почав я неохоче,— перше, що спадає на думку: цей Сапна —  або той, хто складав прокламацію,— можливо, християнин.

— Християнин?! — розсміявся Халед.

Йому було років тридцять п’ять. Великий шрам тягнувся плавною дугою від його лівого вуха до кутика рота, і вся ліва половина обличчя була паралізована.

— Таж християни начебто повинні любити своїх ворогів, а не випускати з них тельбухи!

— Дай йому договорити,— посміхнувся Хадербгай.— Продовжуйте, Ліне. Що примушує вас думати, що Сапна християнин?