Я спостерігав за людьми, про яких говорив Дідьє. Стіл їхній був заставлений стравами з рису, курчат і овочів. Не піднімаючи очей від тарілок і не розмовляючи, вони зосереджено рухали щелепами.
— Мені подобається твоя фраза про політичний бізнес і про політику великого бізнесу,— усміхнувсь я.— Просто афоризм.
— На жаль, друже мій, не можу претендувати на авторство. Я почув цю фразу від Карли і відтоді повторюю її. На мені багато гріхів — майже всі, які є на світі,— але чужих дотепів я не привласнював.
— Це так шляхетно з твого боку,— всміхнувсь я.
— Ну, якісь межі все ж таки треба знати,— розсудливо мовив Дідьє.— Зрештою, цивілізація складається з того, що ми забороняємо, а не з того, що ми допускаємо.
Він помовчав, барабанячи пальцями по холодному мармуру, потім глянув на мене.
— А це вже моє,— озвався він, мабуть, зачеплений тим, що я не оцінив його вислову. Коли з мого боку, як і раніше, не почулося ніякої реакції, він уточнив: — Цю фразу щодо цивілізації я сам склав.
— З біса дотепна,— поспішив запевнити його я.
— Ну, не перебільшуй,— скромно похнюпився він. Наші погляди зустрілися, і ми розреготалися.
— Прошу вибачення за цікавість, але що за резон у всьому цьому для Рафіка? — запитав я.— В закритті опіумних кубел, я маю на увазі. Чому він погодився в цьому брати участь?
— Погодився? — спохмурнів Дідьє.— Та це була його власна вигадка. На гараді, низькоякісному героїні, можна заробити більше грошенят, ніж на опіумі. Тепер всім, хто звик до чанду, довелося перейти на гарад. А ним володіє Рафік. Не всім, звісно. Одній людині неможливо проконтролювати всі потоки наркотиків, що йдуть з Афганістану через Пакистан. Проте йому належить значна частина низькоякісного героїну. Це дуже великі гроші, друже мій, дуже великі гроші.
— А чому політики це підтримують?
— Бачиш, з Афганістану привозять не тільки гашиш з героїном, а і зброю, військову техніку, вибухівку. Все це використовується, зокрема, сикхами в Панджабі й мусульманськими сепаратистами в Кашмірі. У руках бідняків-мусульман, що виступають проти Шив Сіни, ця зброя — велика сила. А якщо ти тримаєш під контролем наркотики, то можеш вплинути і на торгівлю зброєю. Тому партія Сіна відчайдушно бореться за контроль над зброєю, що надходить у їхній рідний штат Махараштру. Це дасть їм гроші і владу. Подивися на столик, що поруч з Рафіком і його зарізяками. Бачиш трьох негрів — двох чоловіків і жінку?
— Так. Я ще раніше звернув на неї увагу. Вона дуже гарна.
Гоже обличчя тієї жінки — з випнутими вилицями, зграбним носом і соковитими вустами — було ніби виточене з вулканічної породи. Зачіска її складалася з безлічі довгих тонких кісок, в які були вплетені намистинки. Обмінюючись жартами з друзями, вона сміялася, показуючи великі білі зуби.
— Гарна? Ну, не знаю. На мій погляд, хто в Африці гарний, то це чоловіки, а жінки просто дуже привабливі. А ось в Європі навпаки. Карла дуже гарна, я ніколи не зустрічав європейця такої краси. Але звернули з теми. Що я хотів сказати: ці негри — клієнти Рафіка, Нігерія. Рафік організував у Лагосі концесію — або, правильніше, дочірню компанію, яка є складовою частиною операції з сайниками. У партії Сіна є своя людина на бомбейській митниці. Отже чималі суми переходять з рук до рук. У аферу Рафіка залучено декілька країн: Афганістан, Індія, Нігерія, Пакистан — і різні сили: поліція, митники, політики...
— Бачу, цей Рафік — крутий хлопець! — мовив я досить недбалим тоном,— можливо, недбаліше, ніж хотів.
— Він афганець, а його країна воює. І тому він, як мовиться, готовий на все. Працює він на могутню мафію Валідлалла, а його найближчий друг — Чуга, один найнебезпечніших бандитів у Бомбеї. Але тут, в цій частині міста, реальна влада належить великому владиці Абделю Хадер Ханові. Він поет, філософ і повелитель кримінального світу. Його називають Хадербгай, тобто, Хадер-Старший-Брат. На цьому світі є й інші барони, у яких більше грошей і більше стволів, ніж у Хадербгая,— він людина строгих принципів і береться далеко не за всяку прибуткову справу. Але завдяки цим принципам він користується дуже великим і, можливо, аморальним авторитетом. Ніхто в цьому районі Бомбея не володіє такою владою, як він. Багато хто вважає його святим, наділеним надприродними здібностями. Я знайомий з ним і, запевняю тебе, це найцікавіша людина з-поміж усіх, кого я зустрічав. А це означає, пробач за нескромність, що він і справді виняткова особа, адже я зустрічався з багатьма дуже цікавими людьми.
Дідьє зробив паузу, щоб додати ваги своїм словам.
— Послухай, чому ти не п’єш? Терпіти не можу, коли люди цідять і цідять ту саму склянку. Це все одно що надівати презерватив, коли мастурбуєш.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Шантарам» автора Грегорі Девід Робертс на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина I“ на сторінці 27. Приємного читання.