Розділ «Хайме»

Учта для гайвороння

— Лишивши на сходах кривавий слід, — мовив Едвин.

— Згодом ви знайшли його труп? — запитав Хайме.

— Згодом ми знайшли тисячу трупів. Вони як у воді полежать кілька днів, то вже годі розрізнити одного від іншого.

— Я таке саме чув про повішених на шибениці, — зауважив Хайме, перш ніж піти.

До наступного ранку від таборів Фреїв майже нічого не лишилося, за винятком мух, кінського гівна і шибениці пана Римана, що самотньо стояла на березі Перекату. Родич Хайме, Давен, хотів знати, що йому робити з нею і з набудованим ним обложним приладдям: стіноламами, гуляй-городами, метавками. Зрештою він запропонував відтягти усе до Крукоберега і використати там. Хайме ж наказав усе спалити, починаючи з шибениці.

— Князеві Титосу я дам ради сам. Гуляй-городи не знадобляться.

Давен вишкірив зуби крізь кущаву бороду.

— У двобої, брате? Нечесно якось. Титос — сивий старий.

«Сивий, старий і дворукий.»

Того вечора вони з паном Ілином билися три години. Вечір був один з найкращих — якби бій стався насправді, Пейн зарізав би його лише двічі. Зазвичай іншими вечорами йшлося про півдесятка смертей, а коли й гірше.

— Отак гаруватиму ще рік — то може, зрівняюся майстерністю з Пеком, — мовив Хайме. Пан Ілин заклекотів тим своїм сміхом, яким показував, що йому весело. — Ну, ходімо перехилимо по чарці доброго червоного з льохів Гостера Таллі.

Вино міцно увійшло в їхній вечірній звичай. Кращого за пана Ілина почарківця годі було і шукати. Він ніколи не переривав розповіді, ні на що не скаржився, не просив ласки, не розповідав довгі безглузді байки — лише пив і слухав.

— От би вирізати язики усім моїм друзям, — мовив Хайме, наливаючи келихи. — І родичам теж. Мовчазна Серсея — хіба буває щось краще? Ну хіба сумуватиму за її поцілунками з язиком.

Він перехилив келиха. Вино було темно-червоне, солодке, міцне, миттю зігрівало згори донизу.

— Вже й не пригадаю, коли ми почали цілуватися. Наприпочатку все було так невинно. А потім — ні. — Він відставив келих убік. — Тиріон якось казав, що хвойди не бажають тебе цілувати. Вгойдають, аж у голові загуде, казав він, але своїми вустами ти їхні не впіймаєш. Яка твоя думка: моя сестра цілує Кіптюга?

Пан Ілин не відповів.

— Якось нечемно вбивати свого власного присяжного братчика. Мабуть, варто його вихолостити і вислати на Стіну. Саме так учинили з Лукамором Ласим. Але пан Озмунд так легко з вихолощенням не змириться, це вже напевне. На додачу він має братів, з якими варто рахуватися. Брати бувають небезпечні. Коли Аегон Негідний прирік пана Теренса Тойна на смерть за невірність своєї коханки, Тойнові брати зробили все можливе, щоб його вбити. Всього можливого виявилося недостатньо, дяка Драконолицареві, але не тому, що їм бракувало завзяття. Все це записано в Білій Книзі. Все це, і багато іншого. За винятком того, що мені робити з Серсеєю.

Пан Ілин провів пальцем поперек горлянки.

— Е ні, — заперечив Хайме. — Томен втратив брата, а перед ним чоловіка, якого вважав батьком. Якщо я позбавлю його ще й матері, він мене зненавидить… а його мила маленька дружинонька знайде спосіб обернути цю ненависть на користь Вирієві.

Пан Ілин вишкірився усмішкою, яка Хайме не сподобалася. «Бридка усмішка бридкої душі.»

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Учта для гайвороння » автора Джордж Р.Р. Мартин на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хайме“ на сторінці 7. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи